33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"26" грудня 2017 р. м. Рівне
Справа № 918/788/17
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Сарненської міської ради
до фізичної особи-підприємця Баланенка Юрія Миколайовича
про стягнення збитків у формі упущеної вигоди в розмірі 43 729 грн.
за участі представників сторін:
від позивача - Товкач Т.П., довіреність № 02/16-36 від 06.01.2017 р.;
від відповідача - не з'явився;
від прокуратури - Кондратюк А.В., посвідчення № 026596 від 30.05.2014 р.
У судовому засіданні 26 грудня 2017 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
22 листопада 2017 року заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Сарненської міської ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи-підприємця Баланенка Юрія Миколайовича про стягнення збитків у формі упущеної вигоди в розмірі 43 729 грн.
Ухвалою суду від 23 листопада 2017 року позовну заяву від 16.11.2017 р. № 36-3061вих.-17 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/788/17, розгляд якої призначено на 11 грудня 2017 року.
8 грудня 2017 року від представника позивача на адресу суду надійшло письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.
Ухвалою суду від 11 грудня 2017 року розгляд справи відкладено на 26 грудня 2017 року.
Суд зазначає, що 15 грудня 2017 року почала діяти нова редакція Господарського процесуального кодексу України (згідно Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII ГПК України викладено у новій редакції).
У відповідності до п.9 перехідних положень ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
26 грудня 2017 року від прокурора та представника позивача надійшла спільна заява, в якій останні просять суд продовжити розгляд справи зі стадії судових дебатів.
Згідно з ч. 1 ст. 218 ГПК України у судових дебатах виступають з промовами (заключним словом) учасники справи. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що розгляд справи необхідно продовжувати зі стадії судових дебатів, оскільки в судовому засідання 11 грудня 2017 року суд перейшов до з'ясування обставин справи та дослідження доказів, про що зазначено у протоколі судових засідань.
У судовому засіданні 26 грудня 2017 року прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні.
Відповідач явку свого повноважного представника у призначені судові засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не надав.
Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: АДРЕСА_1. Проте вказані поштові відправлення були повернуті підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення з посиланням на закінчення терміну їх зберігання (а.с. 36-38, 47-49).
Таким чином, фізична особа-підприємець Баланенко Ю.М. завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.
Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Крім того, неявка представників відповідача не є перешкодою для розгляду справи.
У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
За змістом ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:
1) об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;
3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;
4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;
5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;
6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;
7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
8) об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;
9) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);
10) об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:
1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;
2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.
Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону.
Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.
У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін.
Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Відповідно до рішення Сарненської міської ради Рівненської області від 27 грудня 2012 року за №996 "Про пайову участь замовників будівництва у розвитку інфраструктури міста Сарни" затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Сарни.
Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі (внеску) у створенні і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Сарни розроблено відповідно до Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про регулювання містобудівної діяльності", а також Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 року №174 (п. 1.1. Порядку).
Відповідно до п. 1.2. Порядку замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у м. Сарни, зобов'язаний взяти участь у створенні інфраструктури міста Сарни.
Пайова участь (внесок) у розвитку інфраструктури м. Сарни полягає у перерахуванні замовником після прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію до міського бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Пунктом 2.2. Порядку встановлено, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Сарни з урахуванням інших передбачених законом відрахувань, становить:
- 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;
- 5 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для реконструкції, розширення, добудови, реставрації і капітального ремонту нежитлових будівель та споруд;
- 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків;
- 2 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для реконструкції, розширення, добудови, реставрації і капітального ремонту житлових будинків.
Із матеріалів справи вбачається, що Фізична особа-підприємець Баланенко Юрій Миколайович виступив замовником реконструкції будівлі гаража під склад промислових товарів за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Ткача, 4.
10 жовтня 2013 року в Управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт: реконструкції будівлі гаража під склад промислових товарів по вул. Ткача, 4, м. Сарни Рівненської області (а.с. 15-16).
03 березня 2015 року в Управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за №РВ 082132831049, згідно якої кошторисна вартість об'єкта будівництва становить 874 578 грн. (а.с. 17-19).
Суд зазначає, що аналіз норм ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дає підстави для висновку, що на замовника забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті покладено зобов'язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов'язковим.
Однак, всупереч вимогам закону та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Сарни, Фізична особа-підприємець Баланенко Юрій Миколайович не звернувся до Сарненської міської ради з метою укладення договору про пайову участь у створенні інфраструктури, в результаті чого договір укладений не був.
Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положеннями ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Відповідно до положень статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди; причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача вини.
Обов'язок відшкодувати збитки є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника за умови порушення ним зобов'язання.
Щодо визначеного позивачем розміру пайового внеску, суд зазначає, що такий розмір визначено з урахуванням п. 2.2. Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Сарни.
Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації кошторисна вартість реконструкції матеріального складу під кондитерський: по вул. Ткача, 4, м. Сарни Рівненської області складає 874 578 грн., а 5% від загальної вартості будівельних робіт складає: 874 578 х 5% = 43 729 грн.
З огляду на вищенаведене, оскільки обов'язок замовника будівництва з укладення договору пайової участі у створенні інфраструктури населеного пункту не припиняється у зв'язку з прийняттям об'єкта будівництва в експлуатацію, враховуючи, що договір про пайову участь між позивачем та відповідачем як замовником закінченого будівництвом об'єкта за адресою: Рівненська обл., м. Сарни, вул. Ткача, 4 не було укладено, позовна вимога про стягнення збитків у формі упущеної вигоди в розмірі 43 729 грн. підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно з ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування .
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст.129 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача в розмірі 1 600 грн. 00 коп..
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 178, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Баланенка Юрія Миколайовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь міського бюджету м. Сарни (розрахунковий рахунок № 31511921700339, код 04057770, МФО 833017, ККД: 24170000, банк одержувача: ГУ ДКС у Рівненській області) збитки у формі упущеної вигоди спричинених не укладенням договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Сарни за реконструкцію будівлі гаража під склад промислових товарів по вул. Ткача, 4 в м. Сарни в сумі 43 729 грн.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Баланенка Юрія Миколайовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь прокуратури Рівненської області (р/р 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. - витрат по оплаті судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України.
У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 28 грудня 2017 року.
Суддя Політика Н.А.
Віддруковано 5 примірників:
1 - до справи;
2-3 - позивачу рекомендованим (34500, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Демократична, 32;
34500, м. Рівненська обл., м. Сарни, вул. Широка, 31);
4 - відповідачу рекомендованим (АДРЕСА_1);
5- прокуратурі Рівненської області рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. 16-го Липня, 52).