Справа № 480/476/17
Провадження № 1-кп-480/125/17
Вирок
Іменем України
28 грудня 2017 року Миколаївський районний суд Миколаївській області в складі
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
представника потерпілого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ;
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150260000032 від 11 січня 2017 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, освіта середня, не одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
встановив:
ОСОБА_7 , 11.01.2017 о 12 годині, керував технічно справним автомобілем Mercedez-Benz, державний номер НОМЕР_1 , у провулку між будинком АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , де в порушення вимог п. 2.3 «Б», 10.1. 10.9 Правил дорожнього руху України, тобто не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагувавши на її зміну, почав здійснювати рух заднім ходом на вищевказаному транспортному засобі, не переконавшись при цьому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не звернувшись для забезпечення безпеки руху до інших осіб, здійснивши при цьому наїзд на пішохода ОСОБА_8 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини зправа, перелому шийки правої стегнової кістки, які згідно з висновком судово-медичного експерта № 92 від 26.01.2017 утворилися від дії тупих твердих предметів в умовах ДТП (зіткнення автомобіля з пішоходом) та відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я.
Причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення водієм ОСОБА_7 вимог п. 2.3 «Б». 10.1. 10.9 Правил дорожнього руху України, які згідно з висновком експерта № 17-204 від 24.02.2017, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з настанням ДТП.
Обвинувачений ОСОБА_7 , будучи допитаним у судовому засіданні, свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро каявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Так, обвинувачений ОСОБА_7 показав суду, що 11 січня 2017 року він розвозив товар у смт. Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області, та заїхав у двори та застряг, оскільки було багато снігу. Коли він почав виїжджати, то побачив позаду машини чоловіка, який лежав. ОСОБА_7 допоміг чоловіку піднятися. Потім хтось викликав швидку. Також, у судовому засіданні ОСОБА_7 повідомив, що розуміє свою провину, оскільки йому слід було бути уважним та стежити за дорожньою обстановкою.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, ураховуючи думку учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому з'ясував, те, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При викладених обставинах, суд вважає, що дії ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_7 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, визнав свою вину, добровільно відшкодував потерпілому матеріальну та моральну шкоду.
Відповідно до досудової доповіді, наданої на запит суду, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється, як низький; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється, як низький.
Обставинами, які пом'якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин що пом'якшують та обтяжують покарання.
На підставі вищевикладеного, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, які обтяжують покарання, те, що у потерпілого ОСОБА_8 відсутні претензії до обвинуваченого ОСОБА_7 , суд вважає, що для попередження вчинення нових злочинів, а також для виправлення обвинуваченого, йому слід обрати покарання, у виді штрафу, в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
У кримінальному провадженні заявлений цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Міської лікарні швидкої медичної допомоги до ОСОБА_7 у сумі 935,65 грн. - витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_8 .
Позов прокурора в інтересах держави в особі Міської лікарні швидкої медичної допомоги до ОСОБА_7 у сумі 935,65 грн., визнаний ОСОБА_7 у повному обсязі, підлягає повному задоволенню, оскільки його розмір доведений, що підтверджується інформацією, наданою Міською лікарнею швидкої медичної допомоги від 16.03.2017 № 402.
У кримінальному провадженні заявлений цивільний позов потерпілим ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 5822 гривні та вартості протезу 62700 гривень, а також моральної шкоди у розмірі 30000 гривень.
Розглядаючи можливість задоволення цивільного позову про відшкодування матеріальних збитків, суд дійшов такого.
Частиною 1 статті 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з положеннями ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.
Статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч. 1 ст. 129 КПК України).
У матеріалах кримінального провадження є розписка потерпілого ОСОБА_8 про отримання від ОСОБА_7 матеріальної та моральної компенсації в рамках кримінального провадження у повному обсязі, а також заява потерпілого ОСОБА_8 про відсутність претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_7 .
За таких обставин у позові ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди слід відмовити.
Речовим доказом у даному кримінальному провадженні, відповідно до обвинувального акта, є автомобіль Mercedez-Benz Sprinter 311 CDI, державний номер НОМЕР_1 , який слід повернути власнику, на підставі ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складаються з витрат на проведення експертиз на загальну суму 2201 грн. 60 коп., які підтверджені документально та підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 .
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження. Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 січня 2017 року накладено арешт на належний ОСОБА_9 транспортний засіб марки Mercedez-Benz Sprinter 311 CDI, державний номер НОМЕР_1 .
Відповідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
За таких обставин, суд вбачає підстави, для скасування арешту майна.
Керуючись ст. 100, ч. 4 ст. 174, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 370, 373, 374, 376 КПК України суд, -
ухвалив:
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Міської лікарні швидкої медичної допомоги до ОСОБА_7 у сумі 935, 65 грн. - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь Міської лікарні швидкої медичної допомоги 935,65 грн. - витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_10 .
Відмовити у позові ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної і моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення експертиз у сумі 2201 грн. 60 коп.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 січня 2017 року, на автомобіль Mercedez-Benz Sprinter 311 CDI, державний номер НОМЕР_1 .
Речовий доказ: автомобіль Mercedez-Benz Sprinter 311 CDI, державний номер НОМЕР_1 ., який зберігається на спеціальному майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів за адресою: Миколаївська область, Вітовський район, с. Шевченкове, вул. Дорожна, 1-а, - повернути власнику ОСОБА_9 .
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей апеляційного оскарження, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1
28.12.2017