Вирок від 21.12.2017 по справі 490/10993/17

490/10993/17 21.12.2017

нп 1-кп/490/1038/2017

Справа № 490/10993/17

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

кримінальне провадження №12017150020003383 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаєва, громадянки України, українки, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючої, офіційно неодруженої, маючої на утриманні малолітню доньку, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 117 КК України,

З участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4

сторони захисту: обвинуваченої ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , в травні 2017 року виявила, що вагітна, та приховуючи свою вагітність від оточуючих, не ставши на облік в лікувальній установі, 27.06.2017 року винайняла квартиру АДРЕСА_2 , де мешкала самостійно до настання пологів.

31.07.2017 року, приблизно о 04 год. 00 хв., ОСОБА_3 , знаходячись за місцем тимчасово проживання в кімнаті вищевказаної квартири, відчула болі в животі. Усвідомлюючи по стану здоров'я настання фізіологічного процесу народження дитини (пологів), направилася до ванної кімнати квартири щоб народити. Але до ванної кімнати дійти не змогла та біля дверей ванної кімнати в коридорі квартири сама, без допомоги сторонніх осіб, народила доношену, зрілу та живу дитину чоловічої статті, вагою 3775 грам, довжиною 51 см. Одразу після природного виходу дитини з пологового шляху, у ОСОБА_3 свідомо виник злочинний, протиправний умисел, спрямований на вбивство своєї новонародженої дитини, в зв'язку з тим, що дитина була для неї небажаною та остання побоювалася осуду, після того як її батьки дізнаються про народження дитини. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне позбавлення життя своєї новонародженої дитини, ОСОБА_3 , з метою позбавлення життя сина, свідомо передбачаючи настання смерті дитини, шляхом удавлення руками шиї, позбавила дитину можливості самостійно дихати. Після того, як дитина перестала подавати ознаки життя, яка прожила декілька хвилин від моменту народження, вважаючи її мертвою, зайшла до ванної кімнати, де в ванну набрала води висотою до 10 сантиметрів. Після чого поклала в ванну з водою труп дитини, а сама повернулася до кімнати квартири. Через годину, з метою приховання трупу дитини, слідів злочину та уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_3 зайшла до ванної кімнати, достала з ванної труп своєї новонародженої дитини чоловічої статі та замотала в рушник, який поклала в спеціально підготовлений пакет з полімерного матеріала. Після чого вийшла з квартири та викинула його в сміттєпровід, розташований на 7 поверсі будинку АДРЕСА_3 за місцем проживання і новонароджена дитина впала до приміщення сміттєпроводу, розташованого на першому поверсі. Внаслідок вище вказаних умисних, противоправних дій, ОСОБА_3 заподіяла потерпілій новонародженій, доношеній дитині тілесні ушкодження, у вигляді механічної асфіксії в результаті удавлення руками, що підтверджується наявністю синця та на його тлі 3 саден на лівій боковій з переходом на передню поверхню шиї зліва з урахуванням їх морфологічних особливостей, крововиливу у м'яких тканих шиї в проекції вищеописаного синця та саден, загальноасфіктичних ознак: рідким станом крові у порожнинах серця та крупних судин, крапкових крововиливів на поверхні серця та легень, наявністю вогнищ емфіземи, спадіння та напівспадіння легень, повнокров'я внутрішніх органів, набряку мозкових оболонок, головного мозку. Які згідно висновку судово-медичної експертизи № 2326 від 05.10.2017 року є прижиттєвими, утворилися незадовго до настання смерті. По ступеню тяжкості тілесні ушкодження у вигляді синця та на його тлі 3 саден на лівій боковій з переходом на передню поверхню шиї зліва, крововиливу у м'яких тканинах шиї в проекції вищеописаного синця та саден, носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю.

31 серпня 2017 року працівниками поліції при проведенні огляду приміщення сміттєпроводу 2 під'їзду будинку АДРЕСА_3 було виявлено труп новонародженої дитини.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 117 КК України, а саме: вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини відразу після пологів, винною у вчиненні якого визнається.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні за викладених вище обставин злочину, передбаченого ст. 117 КК України, винною себе визнала повністю.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченою своєї вини, а також, те що вона не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченою змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченої, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням висновків експертів, документів що характеризують особу обвинуваченої, та документів щодо речових доказів і процесуальних витрат.

Так, обвинувачена суду показала, що дізнавшись про незаплановану вагітність, вирішила орендувати квартиру у подружки та проживати в ній з метою приховування вагітності до пологів. Напередодні пологів, 30.07.2017 ОСОБА_3 з подругою вживала пиво, а вже о 04.00 годині ранку розпочалася родова діяльність. Як вказує ОСОБА_3 , під час пологів тягнула новонароджену дитину за шию, а коли витягла, взяла на руки дитину і зрозуміла, що вона мертва. Після цього, поклала у ванну в якій знаходилось трохи води труп новонародженої дитини. Через годину, з метою приховання трупу дитини, ОСОБА_3 зайшла до ванної кімнати, достала з ванної труп своєї новонародженої дитини та замотала в рушник, який поклала в спеціально підготовлений пакет. Після чого вийшла з квартири та викинула його в сміттєпровід, розташований на 7 поверсі будинку АДРЕСА_3 за місцем проживання. У вчиненому щиро кається.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №2326 від 05 жовтня 2017 року смерть новонародженої дитини настала від механічної асфіксії в результаті удавлення руками, що підтверджується наявністю синця та на його тлі 3 саден на лівій боковій з переходом на передню поверхню шиї зліва з урахуванням їх морфологічних особливостей, крововиливу у м'яких тканих шиї в проекції вищеописаного синця та саден, загальноасфіктичних ознак: рідким станом крові у порожнинах серця та крупних судин, крапкових крововиливів на поверхні серця та легень, наявністю вогнищ емфіземи, спадіння та напівспадіння легень, повнокров'я внутрішніх органів, набряку мозкових оболонок, головного мозку, що підтверджуються гістологічно, які є прижиттєвими, утворилися незадовго до настання смерті. По ступеню тяжкості тілесні ушкодження у вигляді синця та на його тлі 3 саден на лівій боковій з переходом на передню поверхню шиї зліва, крововиливу у м'яких тканинах шиї в проекції вищеописаного синця та саден, носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №375 від 17.11.2017, ОСОБА_3 у період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння не страждала та не страждає у теперішній час психічними хворобами, тимчасовими розладами психічної діяльності, недоумством. Вирішення питання осудності обвинуваченої на час скоєння кримінального правопорушення виходить поза межі компетенції судових експертів амбулаторної судово-психіатричної експертної комісії. Під час вчинення інкримінованого ОСОБА_3 діяння, остання не перебувала в стані емоційної напруженості, чи в будь-якому емоційному стані, зокрема й фізіологічного афекту, що суттєво вплинув на її свідомість і поведінку. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 не потребує.

Призначаючи обвинуваченій покарання суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який згідно з ст. 12 КК України класифікується як злочин середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченої, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому. Ці обставини суд в порядку ст. 66 КК України визнає такими, що пом'якшують покарання.

Суд враховує, що ОСОБА_3 раніше не судима, є матір'ю одиначкою, має на утримані неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, до служби у справах дітей адміністрації Центрального району м. Миколаєва негативної інформації стосовно сім'ї ОСОБА_3 не надходило.

Обставин що пом'якшують покарання судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання, є вчинення злочину щодо малолітнього.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне за вчинений злочин призначити ОСОБА_3 покарання, передбачене санкцією ст. 117 КК України, у виді позбавлення волі, яке вважає таким, що відповідає особі обвинуваченої і тяжкості вчиненого нею злочину.

Одночасно суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженої без відбування покарання і звільнити ОСОБА_3 в порядку ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на неї обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні покладаються на обвинувачену.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту застосований до ОСОБА_3 скасувати.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 117 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від основного покарання з випробуванням.

Іспитовий строк встановити 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази: рушник з плямами темно-бурого кольору, упакований в пакет та опечатаний печаткою; відібрані біологічні зразки частини грудної клітини та шкірний клапоть трупу дитини, відібрані зразки слини ОСОБА_3 , упаковані в спеціальній пакет Експертної служби МВС України №2951807, №4206482; 4 СПУ, вилучені з поверхні скляної пляшки, розташованої біля сміттєпроводу на 7-му поверсі будинку 11 по вул. Садовій в м. Миколаєві, упаковані в спеціальній пакет Експертної служби МВС України №2931056; змиви речовини бурого кольору на гігієнічну паличку поміщену до паперового пакету, вилучені з поверхні унітазу приміщення кв. АДРЕСА_2 ; два змиви плям речовини бурого кольору (на серветках), які поміщені до паперових конвертів №1, №2 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру процесуальні витрати по залученню експертів в сумі 7633 грн. 36 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
71304751
Наступний документ
71304753
Інформація про рішення:
№ рішення: 71304752
№ справи: 490/10993/17
Дата рішення: 21.12.2017
Дата публікації: 09.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини