КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
Справа № 488/4229/16-а
Провадження № 2-а/488/72/17 р.
Іменем України
08.12.2017 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого по справі - судді Лазаревої Г.М.,
при секретарі - Чуб Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в м. Миколаєві про скасування постанови, -
В листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в м. Миколаєві про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, поновлення строку на оскарження постанови, закриття провадження у справі..
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 06.10.2016 р. відносно нього інспектором патрульної поліції було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. 00 коп., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП - здійснення обгону на мосту
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач зазначив, що дії відповідача, щодо притягнення його до адміністративної відповідальності були вчинені неправомірно, оскільки зазначена постанова є необґрунтованою, не відповідає нормам КУпАП та винесена при відсутності події правопорушення, не було забезпечено права на захист.
Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити, явку заявленого в позові свідка не забезпечив, повторно не заявляв клопотання про виклик свідка..
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував стосовно задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.
Допитаний в якості свідка інспектор УПП ОСОБА_3 підтвердив обставини зазначені в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 06.10.2016 року інспектором УПП в місті ОСОБА_1 ОСОБА_3 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, серії АР № 038472, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідно до якої на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп. З постанови вбачається, що ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 21091, рухаючись по пр. Богоявленському здійснив обгін на мосту, чим порушив п. 14.6 “г” ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КпАП України.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку про доведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки з досліджених в судовому засіданні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, пояснень інспектора допитаного в якості свідка та рапорту про вчинення адміністративного правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 здійснив обгін на мосту. Так як з документів наданих позивачем вбачається отримання ним оскаржуваної постанови 20.10.2016 р., направлення позову поштою 28.10.2016 р., за таких обставин відсутні підстав для поновлення строку на звернення до суду з приводу оскарження постанови, так як позивач не пропустив даного строку, оскільки відповідно до ч.3 ст. 99 КАС України строк для оскарження постанови обчислюється з дати, коли особа дізналася про порушення її прав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,36,122, КпАП України, ст.ст. 69, 71,86,159-163, 171-2 КАС України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги.
Суддя: Г.М. Лазарева