КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
Справа № 488/4704/17
Провадження № 6/488/233/17 р.
Іменем України
21.12.2017 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва
у складі головуючого по справі судді - Чернявської Я.А.,
при секретарі - Кулаві А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,-
Встановив:
20.12.2017 року Вітовський РВДВС ГТУЮ у Миколаївській області звернувся до Корабельного районного суду міста ОСОБА_1 з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, без вилучення паспортного документа.
Обгрунтовуючи подання тим, що у Відділі державної виконавчої служби на виконанні знаходиться виконавче провадження стосовно боржника ОСОБА_2 з примусового виконання постанови Одеської митниці ДФС по справі № 0271/50000/17 від 19.04.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави в особі Одеської митниці ДФС штрафу в сумі 8500,00 грн.
Боржник в добровільному порядку рішення не виконує. Незважаючи на вжиті до боржника заходи примусового виконання, рішення суду ним не виконане, а тому державний виконавець вимушений звернутися до суду з поданням про обмеження виїзду за кордон боржника який має невиконанні зобов'язання, покладені на нього судовим рішенням.
Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що вказане подання є безпідставним та задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право в разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення; суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення; ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Застосування таких обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст. 33 Конституції України та ст. 313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.
За змістом ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Отже, Законом встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань. Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 та у п. 18 ч. 3 означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання.
Аналіз перелічених норм законів дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту умисного ухилення боржника - фізичної особи від виконання зобов'язань за рішенням суду.
Таким чином, суд має право встановити щодо боржника тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України лише за поданням державного виконавця, обов'язково погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби, за умови доведення та документального підтвердження факту ухилення боржника, який має паспорт для виїзду за кордон, і з цією метою має намір та реальну можливість вибути за межі України, від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду чи іншого органу (посадової особи). Таке обмеження може бути встановлено лише строком до виконання боржником своїх зобов'язань.
Всупереч вище викладених вимог законодавства, суду не надано доказів того, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішеннями державних органів, та має намір вибути за межі України з метою невиконання цих рішень, доведення якого є обов'язковою умовою для встановлення щодо боржника тимчасового обмеження права виїзду за межі України.
Також не надано доказів на підтвердження здійснення виконавцем усіх заходів для своєчасного і повного примусового виконання судових рішень у спосіб та в порядку, встановленому законом.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для встановлення щодо боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Керуючись ст. 441 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд,-
Ухвалив:
В задоволенні подання Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНООКПП: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.
Копію ухвали направити до Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області для відома.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом пятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Я.А. Чернявська