04 грудня 2017 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ ЄвграфоваЄ.П.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика»на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Лідія Миколаївна, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання правочинів недійсними, визнання права власності на об'єкт нерухомого майна та витребування майна із чужого незаконного володіння,
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
11 жовтня 2017 року заявник направив до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 липня 2017 року, яка не відповідала вимогам ст. 325 ЦПК України, оскільки подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі, як на підставу пропущення строку заявник посилався на те, що в судовому засіданні суду апеляційної інстанції було проголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали, копію повного тексту ухвали суду апеляційної інстанції не було надіслано протягом строку на касаційне оскарження. Крім того, зазначає, що у встановлений законом строк ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» не мало змоги подати касаційну скаргу у зв'язку з тимчасовим звільненням по догляду за хворою дитиною постійного представника ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика», який приймав участь у справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2017 року касаційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» залишено без руху, оскільки зазначена заявником причина пропуску строку на касаційне оскарження визнана судом неповажною.
У грудні 2017 року на виконання вимог вказаної вище ухвали ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» надіслало клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому зазначило ті ж самі причини пропущення строку. Разом з тим, заявник не надав належних доказів на підтвердження того, коли саме отримав чи не отримав копію ухвали апеляційного суду м. Києва від 26 липня 2017 року, що перешкоджало звернутися до суду із касаційною скаргою в строк на касаційне оскарження, тобто до 15 серпня 2017 року, та чим це підтверджується.
З доданих до клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження документів вбачається, що ОСОБА_6, яка є представником заявника, була тимчасово з 27 серпня 2017 року по 29 вересня 2017 року звільнена від роботи по догляду за хворою дитиною.
Наведені заявником причини пропуску процесуального строку не можна визнати поважними, оскільки заявником не наведено інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження на відміну від тих, що визнані неповажними, не подано доказів на підтвердження дати отримання копії ухвали апеляційного суду м. Києва від 26 липня 2017 року, та наявності перешкод для звернення до суду із касаційною скаргою в строк до 15 серпня 2017 року.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).
Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а підстав для поновлення строку на касаційне оскарження не вбачається, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ч. 3 ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Лідія Миколаївна, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання правочинів недійсними, визнання права власності на об'єкт нерухомого майна та витребування майна із чужого незаконного володіння відмовити.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ Є.П.Євграфова