Судді Полотнянка Ю.П. у справі № 140/1203/17
22 грудня 2017 року
м. Вінниця
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
З позицією Вінницького апеляційного адміністративного суду, що викладена в постанові від 22 грудня 2017 року, не погоджуюсь частково, а тому вважаю за необхідне викласти окрему думку по даній справі.
За приписами статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Ч. 10 ст. 43 КЗпП України передбачено, якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2017 року за вих.№02-17-0253 голова Немирівської міської ради звернувся з поданням на ім'я голови райкому профспілки працівників держустанов ОСОБА_2 про надання згоди профспілкою на звільнення ОСОБА_1 з посади спеціаліста І категорії, архітектора виконавчого апарату Немирівської міської ради з 22.04.2017 року. До виборного органу первинної профспілкової організації відповідач не звертався, про що і підтвердив в судовому засіданні.
Тому, суд мав би виконати вимоги норми матеріального права, а саме вимог ч.10 ст. 43 КЗпП України та запитати згоду виборного органу профспілкової організації, зупинивши провадження у справі.
Крім того, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Так, відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
ОСОБА_1 отримує пенсію, тобто має дохід на підтримання свого здоров'я та життєвих потреб на необхідному рівні, що спростовує доводи щодо позбавлення її матеріального забезпечення та втрати у зв'язку з цим авторитету.
За отриманням медичної допомоги позивач звернулась ще 11.04.2017 року (а.с.71), тобто до прийняття оскаржуваного розпорядження №88-рк від 25.04.2017 року, що свідчить про відсутність причинного зв'язку між діями відповідача та зверненням до лікарів, враховуючи її вік 58 років та наявність інвалідності.
А тому на мою думку, позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягаю, оскільки позивачем не надано доказів наявності такої шкоди через неправомірні дії відповідача, зокрема не надано доказів щодо обгрунтованості розміру шкоди, наявності душевних страждань через протиправну поведінку відповідача, на що посилалась позивач у позовній заяві і чому не було дано оцінку судом.
Суддя Полотнянко Ю.П.