Ухвала ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 грудня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду Верховного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 14 вересня
2017 року й ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 16 листопада 2017 року стосовно нього,
ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2017 року засудженому ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 16 листопада 2017 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_4 , подану на зазначену ухвалу місцевого суду, залишено без задоволення, а рішення цього суду - без змін.
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перевірку зазначених ухвал місцевого й апеляційного судів у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії оскаржуваних судових рішень, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та
у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 424 КПК ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню.
Питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за правилами розділу VIII КПК «Виконання судових рішень» і порядок їх вирішення врегульовано у статті 539, згідно з якою за наслідками розгляду відповідного клопотання (подання)прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом, суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку. В судових засіданнях з вирішення питань виконання вироку не з'ясовуються питання щодо факту вчинення злочину, наявності достатньої сукупності доказів, кримінально-правової кваліфікації дій засудженого тощо - вони вже з'ясовані на попередніх стадіях кримінального провадження, а тому рішення суду, ухвалені на стадії виконання вироку,
не можуть перешкоджати «подальшому кримінальному провадженню».
Системний аналіз норм кримінального процесуального закону, а також п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК вказує на те, що ухвали, постановлені в порядку виконання судових рішень, не є предметом розгляду суду касаційної інстанції, а тому суд касаційної інстанції не наділений правом реалізувати свої повноваження, передбачені ст. 436 КПК, за наслідками розгляду касаційної скарги на такі судові рішення.
Оскаржувані засудженим ухвали постановлені щодо питань, пов'язаних із виконанням вироку, тобто не перешкоджають подальшому кримінальному провадженню.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Оскільки ухвали місцевого й апеляційного судів не підлягають оскарженню в касаційному порядку, - у відкритті провадження за касаційною скаргою засудженого слід відмовити.
Враховуючи наведене та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів
відмовити засудженому ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його скаргою на ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 16 листопада 2017 року стосовно нього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3