Ухвала
Іменем України
26 грудня 2017 р.
м. Київ
Провадження № 51-176 впс 17
Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження № 12016110170000153 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, з одного суду до іншого,
встановив:
До Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в порядку ст. 34 КПК України надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 з Березанського міського суду Київської області до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.
Клопотання мотивовано тим, що під час розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 буде ставити питання про допит свідків більшість яких проживає на території міста Прилуки Чернігівської області. Тому для забезпечення оперативності та ефективності розгляду кримінального провадження просить передати його до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені доводи, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити не можливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Частиною 1 ст. 34 КПК України визначено перелік безумовних підстав для направлення кримінального провадження на розгляд іншого суду, а також в абз. 6 вказаної норми закону передбачено, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків тощо.
Проте, в клопотанні обвинуваченого не міститься належного обґрунтування щодо необхідності направлення вказаного кримінального провадження з одного суду до іншого, оскільки незрозуміло які саме свідки проживають на території м. Прилуки та яка їх кількість, а тому вказану обставину не можна визнати винятковою у розумінні абз. 6 ч. 1 ст. 34 КПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_4 до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.
Таким чином, клопотання обвинуваченого слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 32, 34 КПК України, п. 6 розділу XII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження № 12016110170000153 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України з Березанського міського суду Київської області до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
