Ухвала
Іменем України
26 грудня 2017 р.
м. Київ
справа № 208/17
провадження № 51-92 ск17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду (друга палата):
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 5 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_4 ,
встановив:
Вироком Київського районного суду м. Харкова від 22 червня 2017 року
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Преузенський Ай-Гайського району Саратовської області Російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останнього разу вироком Київського районного суду м. Харкова від 9 березня 2017 року за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, на 3 роки 10 місяців позбавлення волі,
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, на 3 роки 10 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 5 жовтня 2017 року вирок місцевого суду залишено без змін.
За вироком суду, ОСОБА_4 визнано винним у тому, що він, у період часу з жовтня 2016 року по лютий 2017 року, повторно, таємно викрав майно потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , заподіявши останнім матеріального збитку в розмірі 1000 грн., 7744 грн., 7744 грн., 3953 грн., 3899 грн., 1400 грн., 3600 грн., та 800 грн. відповідно.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При цьому посилається на ту обставину, що місцевим судом не враховано у повній мірі особу засудженого та обставини вчинення злочинів. У свою чергу, апеляційний суд, у порушення вимог ст. 419 КПК України, допущених порушень не усунув, та вирок місцевого суду залишив без змін.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Доводи касаційної скарги прокурора про порушення щодо засудженого загальних засад призначення покарання, на думку колегії суддів, є непереконливими.
Як убачається з наданих суду касаційної інстанції копій судових рішень, суд обґрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання ОСОБА_4 , призначаючи йому покарання у виді позбавлення волі, виходив з того, що засуджений раніше неодноразово судимий, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується задовільно.Одночасно, судом враховано й конкретні обставини кримінального провадження. Обставини, які пом'якшують покарання засудженому судом визнано щире каяття, наявність на утриманні засудженого трьох неповнолітніх дітей. Обстави, які обтяжують покарання засудженому в ході судового розгляду не встановлено.
Врахувавши, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд обґрунтовано дійшов висновку, що перевиховання засудженого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, та правильно призначив покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням положень ст. 70 КК України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання відповідає вимогам закону, за своїм видом та розміром, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 і попередження нових злочинів та відповідає вимогам ст. 65 КК України.
При розгляді апеляції прокурора, суд апеляційної інстанції перевірив доводи скарги, належним чином вмотивував своє рішення з наведенням докладних мотивів з яких апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок місцевого суду без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Отже, обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.
Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 5 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3