Справа № 644/18/16-к Головуючий у 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11кп/790/948/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія: ч.2 ст.185, ч.2 ст. 186 КК України
19 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 28.11.2016 року, стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 -
Вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 28 листопада 2016 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Харкова, громадянин України, не одружений, має освіту 1 клас, не працюючий, зареєстрований в АДРЕСА_1 , раніше судимий:
-13.03.2000 року Київським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.140 КК України (1960 року) до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки.
-24.06.2000 року Московським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.140, ч.1 ст.229-6 КК України (1960 року) до 2 років позбавлення волі. Звільнився 06.02.2001 року умовно-достроково.
-18.06.2002 року Московським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.309 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнився 24.03.2004 року по кінцю строку відбуття покарання.
-24.06.2004 року Київським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185, ст.395 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнився 13.04.2006 року по відбуттю покарання.
-11.04.2007 року Київським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнився 20.05.2008 року по кінцю строку відбування покарання.
- 25.12.2008 року Київським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі. Звільнився 20.02.2010 року по кінцю строку відбування покарання.
-24.01.2011 року Київським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнився 05.11.2012 року по кінцю строку відбуття.
- 30.10.2013 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185, ч.1 ст.304 КК України до 4 років позбавлення волі;
-21.07.2014 року Харківським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. 29.10.2015 року звільнився з ХВК № 25 після відбуття строку покарання,
- 06.10.2016 року Київським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі.
визнаний винним у скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, з призначенням покарання:
- за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років позбавлення волі.
- за ч. 2 ст.186 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менше суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання цих покарань та покарання, призначеного вироком Київським районним судом м.Харкова від 06.10.2016 року остаточно ОСОБА_7 призначено покарання у вигляді 5 років 4 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Лозова Харківської області, громадянин України, не одружений, має освіту 7 класів, не працюючий, проживаючий без реєстрації в АДРЕСА_2 , раніше судимий
-27.05.2013 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185 КК України до 30 діб арешту та на підставі ст. 75,104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
- 09.04.2014 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 186, ч.1,2 ст. 185, ч.1 ст. 70,71 КК України до 3 років 30 днів позбавлення волі. 02.09.2015 року звільнився з ХВК № 18 після відбуття строку покарання,
визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі
Вироком встановлено, що 12 листопада 2015 року в вечірній час, точного часу під час досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_7 знаходячись на ринку «Лосєве», який розташований по пр. Московському, 274 в м. Харкові, побачив раніше незнайомого йому чоловіка ОСОБА_11 , який розпивав спиртні напої та діючи з раптово виниклим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету наживи, з корисливих мотивів, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_7 таємно заволодів, витягнувши із кишені куртки потерпілого, ігровою приставкою «EXE NET2» МР 1026 WH» вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 12601 від 18.12.2015 року- 600 грн.
Після чого викраденим майном ОСОБА_7 розпорядився за власним розсудом, спричинивши матеріальну шкоду ОСОБА_11 на вказану суму.
Також, 03 грудня 2015 року близько о 22 годині 15 хвилин, ОСОБА_7 за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_8 , знаходячись біля будинку № 24 по вул. Соколова в м. Харкові, побачив раніше незнайомого йому чоловіка ОСОБА_12 , який йшов попереду та діючи з корисливих спонукань, маючи умисел, на відкрите заволодіння чужим майном, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, підійшов разом із ОСОБА_8 до ОСОБА_12 , після чого ОСОБА_8 штовхнув ОСОБА_12 у плече з правої сторони, від чого той впав на землю. Після цього, ОСОБА_7 з метою пригнічення волі потерпілого став утримувати останнього на землі, а ОСОБА_8 заволодів мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_12 марки «Fly IQ4404» із флеш-картою «Міcro SD 16 GB», витягнувши його з карманів брюк, загальною вартістю згідно висновку судово товарознавчої експертизи № 12393 від 10.12.2015 року- 1408 грн. 96 коп., чим спричинили потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на вказану суму.
Не погодившись з рішенням районного суду обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подали на нього апеляційні скарги.
Обвинувачений ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 28.11.2016 року - скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції. В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, не прийняття судом до уваги застосування до нього недозволених методів дізнання, розбіжність та непослідовність в поясненнях свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Посилається на те, що свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , є позаштатними співробітниками міліції. Свідок ОСОБА_15 , у зв'язку зі своєю діяльністю (торгівля електроприладами та мобільними телефонами, які можуть бути викраденими), повинен співпрацювати з органами міліції, а закупний акт на ігрову приставку був сфальшований.
Обвинувачений ОСОБА_8 в апеляційній скарзі просить про зміну вироку Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 28.11.2016 року в частині призначеного покарання шляхом його пом'якшення та застосування до нього ст. 69 КК України. В обґрунтування вимог вказує на те, що він щиро кається у скоєному та визнає свою провину. Посилається на наявність у нього хронічних захворювань, а саме гепатиту «С», ВІЧ інфекції, захворювання нирок, яке потребує оперативного лікування. Вказує на те, що він ріс в багатодітній родині без батька, а мати потребує допомоги та підтримки.
Також ОСОБА_8 подав заяву про застосування до нього п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» та одночасно про необхідність зарахування йому строку попереднього ув'язнення до набрання вироком чинності з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вислухавши доповідь судді; пояснення обвинувачених, які підтримали апеляційні скарги, пояснення захисників, які підтримали апеляційні скарги обвинувачених; пояснення прокурора , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг; вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, зважаючи на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції шляхом
допиту потерпілого ОСОБА_16 , який пояснив про обставини крадіжки у нього ігрової приставки ;
допиту свідка ОСОБА_17 , який пояснив про обставини придбання ним у ОСОБА_7 ігрової приставки потерпілого ОСОБА_18 і в судовому засіданні вказав на ОСОБА_19 , як на особу , що продала йому приставку;
шляхом вивчення письмових доказів, які містяться в матеріалах справи (протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_19 ; протоколу пред'явлення речей на впізнання потерпілому; протоколу впізнання свідком ОСОБА_17 обвинуваченого ОСОБА_7 ; висновку судово-товарознавчої експертизи);
шляхом вивчення речових доказів (оглядом приставки та акту закупки),
повно та всебічно встановив фактичні обставини справи і винність ОСОБА_7 в крадіжці ігрової приставки потерпілого ОСОБА_11 .
В мотивувальній частині вироку, суд навів переконливі докази вини ОСОБА_7 в крадіжці, розкрив їх зміст та дав їм належну оцінку, з якою колегія суддів погоджується і наводити їх вдруге вважає недоцільним.
Також суд першої інстанції шляхом
допиту потерпілого ОСОБА_12 , який пояснив про обставини його пограбування обвинуваченими;
допиту свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 які безпосередньо затримали обвинувачених під час пограбування ними ОСОБА_12 , бачили розкидані на дорозі речі і те ,що один з обвинувачених викинув на дорогу гаманець та телефон, а потерпілий пояснив їм , що його грабують;
шляхом вивчення письмових доказів, які містяться в матеріалах справи (протоколу огляду місця події, протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_19 та Мезена ; протоколу огляду предметів виявлених на місці події; протоколу впізнання потерпілим ОСОБА_12 обвинувачених ОСОБА_19 та Мезена ; висновку судово-товарознавчої експертизи),
повно та всебічно встановив фактичні обставини справи і винність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в пограбуванні потерпілого ОСОБА_12 .
В мотивувальній частині вироку, суд навів переконливі докази вини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в відкритому заволодінні майном потерпілого , поєднаному з насильством , що не є небезпечним для життя чи здоров'я, вчиненому повторно та за попередньою змовою, розкрив їх зміст та дав їм належну оцінку, з якою колегія суддів погоджується і наводити їх вдруге вважає недоцільним.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_7 на те, що свідки ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_17 добровільно надають допомогу органами поліції не є підставою вважати їх пояснення необ'єктивними, оскільки надання посильної допомоги органам поліції є суспільним обов'язком кожного громадянина і їх пояснення підтверджуються сукупністю інших доказів.
Посилання ОСОБА_7 на застосування до нього недозволених методів проведення досудового слідства та фальсифікацію речового доказу є безпідставним, оскільки ці питання були перевірені у встановленому законом порядку. За результатами перевірки винесено постанову про закриття кримінального провадження на що є посилання у вироку.
Надуманість доводів апеляційної скарги ОСОБА_7 також підтверджується позицією обвинуваченого ОСОБА_8 , який в апеляційній скарзі повністю визнав свою провину та посилається на щире каяття, тобто змінив свою позицію в суді першої інстанції, де заперечував скоєння грабежу.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги ОСОБА_8 колегія суддів зазначає наступне.
При призначенні покарання ОСОБА_8 суд діяв з дотриманням вимог ст. 65 КК України а саме. Врахував тяжкість скоєного злочину; особу обвинуваченого, який має непогашені судимості за вчинення корисливих злочинів, не працює, за місцем мешкання характеризується позитивно, на спеціальних обліках не перебуває, знаходиться на обліку як ВІЛ інфікований; відсутність обставин , що обтяжують та пом'якшують покарання, і визначив покарання, яке є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_8 та запобігання скоєння ним нових злочинів.
Враховуючи , що ОСОБА_8 раніше теж вчиняв злочини проти власності і у тому числі протягом іспитового строку при звільненні від відбуття покарання з випробуванням, обставин, що пом'якшують його покарання судом першої інстанції встановлено не було, підстав для призначення обвинуваченому покарання з застосуванням ст. 69 КК України колегія суддів не вбачає.
Підстав звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання відповідно до п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» колегія суддів не вбачає, оскільки ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» розповсюджується на осіб визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а обвинуваченим ОСОБА_8 вчинено тяжкий злочин.
Таким чином колегія суддів, в межах апеляційних скарг, підстав для скасування або зміни вироку суду першої інстанції не вбачає.
Керуючись ст.ст.405,407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 28 листопада 2016 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без змін.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України в ред. 26.11.2015р. зарахувати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в строк відбуття покарання призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2016 року , строк попереднього ув'язнення з 3 грудня 2015 року по 20 червня 2017 року , включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий -
Судді -