Справа № 646/3039/17 Головуючий суддя І інстанції Теслікова І. І.
Провадження № 22-ц/790/5650/17 Суддя доповідач Карімова Л.В.
Категорія: повернення надмірно
сплачених коштів
21 грудня 2017 року колегія суддів Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Карімової Л.В.,
суддів колегії: Бурлака І.В.,
Яцини В.Б.,
за участю секретаря Колесник О.Е.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 27 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» про повернення надмірно сплачених коштів,
У квітні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в якому просила зобов'язати Публічне акціонерне товариство (ПАТ) «Харківміськгаз» повернути їй надмірно сплачені кошти в сумі 5192, 22 гривень, чим відшкодувати їй матеріальну шкоду. Просила ирішити питання щодо судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є користувачем послуг із газопостачання, які вона своєчасно та в повному обсязі оплачує , однак не дивлячись на повну оплату нею послуг «Харківміськгазу», періодично приходять повідомлення про наявність у неї заборгованості за спожитий газ.
Зазначала, що в її квартирі встановлено лічильник, за показанням якого вона своєчасно сплачує за спожитий газ, оскільки квитанції їй не приходять з 2013 року, однак в вересні 2016 року прийшло повідомлення про наявність у неї заборгованості у розмірі 19 433, 61 гривень, з якою вона повністю не згодна, оскільки згідно з її розрахунками за показанням лічильника відповідач - ПАТ «Харківміськгаз» винен їй суму 5 192, 22 гривень.
У зв'язку із чим ОСОБА_3 вважала дії працівників ПАТ «Харківміськгаз» незаконними, шахрайськими та такими, що містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 364, 365 КК України, у зв'язку з чим нею були подані заяви до правоохоронних органів.
Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 27 липня 2017 року відмовленоу задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ «Харківмісьгаз» про повернення надмірно сплачених коштів.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги про стягнення надмірно сплачених коштів у сумі 5192,22 грн. та вирішити питання щодо судових витрат.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що судом не взято до уваги, що нею надмірно сплачені кошти у сумі 5192,22 грн. у 2015 році, що підтверджується квитанціями за 2013-2017 роки, при цьому строки позовної давності нею не пропущені. Так, в 2015 році відповідачем незаконно нараховувалися їй зайві кубометри спожитого газу, які не співпадали з показаннями наявного в її квартирі лічильника, у зв'язку з чим виникла фіктивна заборгованість, яку вимагали погасити, погрожуючи відключенням, тому вона була вимушена у 2017 році сплатити ці суми.
Крім того, посилалася на те, що судом не враховано, що договору з ТОВ «Харківгаз Збут» вона не заключала, квитанції отримувала від ПАТ «Харківмісьгаз».
Вислухавши пояснення учасників процесу, що з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що під час розгляду справи обставини, на які позивач посилалася в обґрунтування своєї позовної заяви, не знайшли свого підтвердження, а тому позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає лише основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
За визначенням, наданим у статті 1 цього Закону, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг (стаття 3).
Відповідно до статей 67, 162 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію тощо) визначається за затвердженими у встановленому порядку тарифами.
Відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-УІІІ відбулось розділення функцій постачання природного газу та його розподілу.
ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» з 01.07.2015р. здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, видана Національною Комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП), згідно рішення № 1588 від 21.05.2015р. (переоформлена на безстрокову рішенням від 08.09.2015р. № 2283).
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 р. № 758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» затверджено Перелік постачальників природного газу, на яких покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям.
Так, на території ліцензованої діяльності з розподілу природного газу ПАТ «Харківгаз» постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам, визначено ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ».
На виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою від 30.09.2015 № 2496 затвердила Правила постачання природного газу (далі - Правила).
Згідно п. 1, 2, 4 розділу III Правил підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є: наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об'єкт споживача, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу; наявність у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов.
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником.
Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» опубліковано в місцевій газеті «Слобідський край» № 156 від 31.12.2015р.
Згідно з п. 5 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІУ від 24.06.2004р. споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 р. № 2246, встановлено, що розрахунок населення за надані послуги з газопостачання починаючи з 1 квітня 2015 р. здійснюється за роздрібними цінами на природний газ, що використовується для потреб населення, диференційованими залежно від місячного обсягу та видів споживання, що встановлені НКРЕКП, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу.
Правовідносини між відповідачем та позивачем регулювались Правилами надання населенню послуг з газопостачання затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 р. № 2246 з наступними змінами та доповненнями, які втратили чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 р. № 442, а з 27.11.2015 р. набрали чинності Правила постачання природного газу, затверджені постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 р.
Згідно пункту 4 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09 грудня 1999 року, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається між ним та газопостачальним і газорозподільним підприємствами відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку.
Відповідно до п. 17 Правил надання населенню послуг з газопостачання плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено інший строк.
Між тим, Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам є договором публічним та договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
Фактом згоди споживача про приєднання до умов цього договору є отримання постачальником поданої споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за формою, встановленою у додатку 1 до цього договору, та/або сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов'язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання та за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник (для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання разом із супровідним листом за формою, встановленою у додатку 2 до цього договору).
З матеріалів справи вбачається, що за опалювальний період вересня 2015 року по березень 2016 року ОСОБА_3 спожила 4307,33 м. куб. на загальну суму 21 366,93 грн.
Посилання в апеляційній скарзі на той факт, що ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» надана неповна та недостовірна інформація про розрахунок заборгованості, судова колегія до уваги не приймає, оскільки ОСОБА_3 як в суді першої так і апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень відповідача.
Крім того, у своєму розрахунку ОСОБА_3 посилається на те, що за період з 2013 року по 2017 рік вона має переплату, однак до позовної заяви додає квитанції лише за 2016-2017 роки, квитанції за іншій період матеріали справи не містять. Не надані ці документи й представником позивача й до суду апеляційної інстанції.
Навпаки, вказані квитанції враховані у відомості нарахувань та оплат за послуги з газопостачання, з яких вбачається відсутність переплат з боку споживача, а навпаки наявність заборгованості за надані послуги.
Згідно з положеннями пунктів 24 та 25 розділу III постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496 «Про затвердження Правил постачання природного газу» постачальник зобов'язаний забезпечити безперервне постачання газу в порядку, передбаченому договором, а побутовий споживач є відповідальним за несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за надані послуги з газопостачання.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про доведеність її позовних вимог та наявність підстав для стягнення надлишково сплачених грошових коштів спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та по суті зводяться до незгоди з рішенням суду та переоцінкою доказів у справі.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 27 липня 2017 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: