Провадження №11кп/790/1714/17 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Справа №640/7334/17 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.4 ст.407 КК України
14 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 31 травня 2017 року, -
Зазначеною ухвалою обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кваліфікацією кримінального правопорушення за ст. 407 ч.4 КК України, повернуто прокурору, який склав обвинувальний акт.
На обґрунтування прийнятого рішення районний суд вказав, що в підготовчому судовому засіданні по даному кримінальному провадженню було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 є неграмотною людиною, не може написати своє ім'я та прізвище, не може прочитати будь який текст, в тому числі й пам'ятку про його права.
Всупереч положенням ст. 91 КПК України, в обвинувальному акті не зазначені дані про освіту ОСОБА_8 .
З посиланням на п.п. 3,4 ч. 2 ст. 52 КПК України районний суд зазначив, що участь захисника в даному випадку є обов'язковою, а його відсутність в ході досудового слідства є порушенням права обвинуваченого на захист.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу про повернення обвинувального акту та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання. Мотивуючи скаргу вказав, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зазначення в даному документі інформації про освіту обвинуваченого не є обов'язковим, а сам обвинувачений в суді заявив, що розуміє суть обвинувачення, процесуальні документи йому вручені та він не заперечує проти призначення справи до розгляду, клопотань про залучення захисника не заявляв. Крім цього, прокурор вказує на невідповідність прийнятої ухвали вимогам ч. 2 ст. 372 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу; захисника, який вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що вона задоволенню не підлягає.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 31 травня 2017 року обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 407 КК України було повернуто прокурору з наведених вище підстав.
З матеріалів справи вбачається, що даний обвинувальний акт дійсно не містить даних про здобуту ОСОБА_8 освіту. При цьому, в суді першої інстанції обвинувачений повідомив, що він в школу не ходив, писати, читати не вміє.
Неграмотність ОСОБА_8 підтверджується його показаннями в суді та у сукупності з письмовими документами, що містяться в матеріалах справи та на яких маються його підписи із зазначенням прізвища та ініціалів печатними літерами з помилками, що викликає обґрунтований сумнів у протилежному.
Крім того, прокурор не оспорює висновок суду про те, що обвинувачений не вміє читати й писати та вважає, що ця обставина не перешкоджає судовому розгляду справи.
За період з травня 2017 р. прокурор не надав суду відомостей про особу обвинуваченого, які б свідчили про рівень його освіти.
А тому у колегії суддів немає підстав для сумніву у висновках суду першої інстанції.
Таким чином, висновок суду про те, що обвинувачений належним чином не повідомлений про підозру і орган досудового слідства не встановив належним чином даних про особу обвинуваченого є обгрунтованим, а тому обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України.
Також слід зазначити, що дійсно п.2 ч. 2 ст. 291 КПК України не містить прямої вказівки про необхідність зазначення в обвинувальному акті серед даних про особу обвинуваченого його освіту.
При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Враховуючи обставини справи, наявність даних про неграмотність обвинуваченого апеляційний суд, керуючись принципами верховенства права та законності, погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту положенням ст. 291 КПК України.
Посилання апелянта на невідповідність ухвали районного суду ст. 372 КПК України у зв'язку з не зазначенням в даному документі номера кримінального провадження також є необґрунтованим.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 372 КПК України передбачено, що ухвала, яка викладається окремим документом, складається, в тому числі, з вступної частини із зазначенням найменування (номера) кримінального провадження.
В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив особу, відносно якої розглядалося провадження, статті обвинувачення, що відповідає передбаченому законом поняттю найменування кримінального провадження. Виходячи із вказаної норми кримінального процесуального закону, номер провадження не є обов'язковим елементом ухвали суду.
Наведене спростовує доводи апеляції прокурора у зв'язку з чим вона задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 31 травня 2017 року про повернення обвинувального акту стосовно ОСОБА_8 прокурору - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя -
Судді: