Справа № 643/12932/17
Номер провадження 2/643/6060/17
21.12.2017 року Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Довготько Т.М.,
при секретарі - Бахметьєвій Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Відповідач ОСОБА_2 через канцелярію суду, надала заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності, проти позову не заперечує.
В судове засідання призначене на 05.12.2017 року на 09-00год., позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановлений законом порядком, однак поштове повідомлення повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» /а.с.17-18/.
Так, в чергове судове засідання призначене на 21.12.2017року на 14-30год. позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановлений законом порядком, однак поштове повідомлення повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання /а.с.22-23/.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з'явлення не перешкоджає вирішенню спору..
За таких обставин суд вважає, що позивач вдруге не з'явився до суду без поважних причин.
Відповідно до ст. 257 ч. 1 п. 3 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, залишення заяви без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Вивчивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.М. Довготько