Справа № 626/2004/17
Провадження № 2/626/921/2017
Іменем України
26.12.2017 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Дудченка В.О.,
при секретарі Зінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснограді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення права користування жилим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням, а саме квартирою, що розташована за адресою - 3-й
мікрорайон, б. 13 А, кв. 5, м. Красноград, Харківської області.
В позовній заяві в підтвердження позовних вимог позивач зазначає, що на підставі свідоцтва о праві власності від 27.10.1993 року - він став власником 1/3 частини квартири, яка знаходиться за адресою - 3-й мікрорайон, б. 13 А, кв. 5, м. Красноград, Харківської області.
Відповідно до договору дарування частини квартири від 13.08.2002 року, засвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 - йому було подаровано ще 2/3 частини вище вказаної квартири.
Отже, на даний час, на праві приватної власності, йому належить ціла частина квартири, яка знаходиться за адресою - 3-й мікрорайон, б. 13 А, кв. 5, м. Красноград, Харківської області.
23.02.2002 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_2, і як члену своєї сім'ї надав дозвіл на реєстрацію її місця проживання у належній йому на праві приватної власності квартирі.
Подружнє життя у них з відповідачкою не склалося і 13.12.2016 року шлюб між ними було розірвано. Він залишився проживати у належній йому квартирі, що знаходиться за адресою - 3-й мікрорайон, б. 13 А, кв. 5, м. Красноград, Харківської області, а ОСОБА_2 з дітьми стала проживати у своєї матері за іншою адресою.
Таким чином, оскільки відповідачка більше року не мешкає за даною адресою, то позивач просить позбавити її права користування жилим приміщенням, а саме квартирою, що розташована за адресою - 3-ймікрорайон, б. 13 А, кв. 5, м. Красноград, Харківської області, т.я. вимушений сплачувати комунальні послуги по числу зареєстрованих у квартирі осіб, у зв'язку з чим вимушений нести додаткові витрати по сплаті комунальних послуг.
Позивач в судове засідання не з'явився, від нього 22.12.2017 року до суду надійшла письмова заява в якій просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об'ємі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, від неї 18.12.2017 року до суду надійшла письмова заява в якій просить справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному об'ємі.
Враховуючи те, що учасники справи про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі за наявними у справі доказами на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюючи фіксування судового процесу.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Позивачу ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності належить квартира за адресою: Харківська область, м.Красноград, 3-й мкр буд.13-а кв.5, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 27.10.1993 року та договором дарування частини квартири від 13.08.2002 року.
Згідно довідки депутата Красноградської міської ради від 24.11.2017 року вказано, що у квартирі за адресою: 3-й мікрорайон, б. 13 А, кв. 5, м. Красноград, зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, але фактично з грудня 2016 року проживає за даною адресою ОСОБА_1.
У відповідності до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є не порушним.
Частиною 1 ст. 47 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
За змістом ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України - кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Керуючись правовими нормами ч.2 ст.386 Цивільного кодексу України - власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно до ч.1 ст.391 Цивільного кодексу України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст.150 Житлового кодексу Української PCP - громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
На підставі ст.72 Житлового кодексу Української PCP - визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вказує на те, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 16.01.2012 року - вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).
Частиною 2 ст.405 Цивільного кодексу України передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідач ОСОБА_2 у належній позивачу на праві приватної власності квартирі, що знаходиться за адресою - 3-й мікрорайон, б.13 А, кв.5, м.Красноград, Харківської області не проживає на протязі більш як рік.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть учать у справі, не підлягають доказуванню.
Таким чином, визнання пред'явленого позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи чи інші інтереси осіб.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, права користування жилим приміщенням, а саме квартирою, що розташована за адресою - 3-ймікрорайон, б.13 А, кв.5, м.Красноград, Харківської області.
Судові витрати по справі не стягуються.
На підставі ст.ст.405 ЦК України, ст.72 ЖК України та керуючись ст.ст. 4-5, 12, 76-83, 259, 263-265, 430ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, права користування жилим приміщенням, а саме квартирою, що розташована за адресою - 3-ймікрорайон, б. 13 А, кв. 5, м. Красноград, Харківської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в апеляційний суд Харківської області через Красноградський районний суд.
Суддя