Справа № 640/19524/17
н/п 2-н/640/808/17
"27" грудня 2017 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Сенаторов В.М., розглянувши заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду, -
Представник КП «Харківські теплові мережі» звернувся до суду з заявою до ОСОБА_1 про видачу судового наказу стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду за період з 01.02.2010 року по 31.10.2017 року у сумі 11648,74 грн.
Вивчивши матеріали цивільної справи, приходжу до висновку, що зазначена заява про видачу судового наказу не підлягає розгляду в порядку наказного провадження з наступних підстав.
Пункт 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження передбачає, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Вказана постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» орієнтує суди, що наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність субєктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення субєктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обовязок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України).
Відповідно до заяви КП «Харківські теплові мережі» та розрахунку суми боргу, заявник ставить питання про стягнення з боржника заборгованості за період з 01.02.2010 року по 31.10.2017 року.
Разом з тим загальна позовна давність, передбачена ст. 257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що у прийнятті заяви про видачу судового наказу слід відмовити.
На підставі зазначеного та керуючись ст. 165 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у прийнятті заяви Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду.
Роз'яснити заявнику про його право на звернення до суду з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її винесення.
Суддя -