Номер справи 623/2347/17
Номер провадження 2-з/623/27/2017
іменем України
27 грудня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого: Одарюка М. П.
при секретарі: Костенко В.В.
судового розпорядника: ОСОБА_1
розглянувши заяву позивача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 про забезпечення позову, -
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа- служба в справах дітей Ізюмської міської ради Харківської області про збільшення розміру аліментів, відібрання дитини у батька і повернення її матері та про визначення місця проживання дитини та в подальшому ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2, треті особи - служба у справах дітей Ізюмської міської ради, служба у справах дітей Бородянської районної державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання дитини з батьком та припинення стягнення аліментів.
27 грудня 2017 позивачка та її представник звернулись до суду з заявою про забезпечення позову в якій просять суд зобов'язати ОСОБА_4, який є батьком малолітньої доньки Аніти, ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_2 за місцем її проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( Тельмана) ,10 А кв. 24 , для чого надати доручення підрозділам Управління національної поліції м. Києва та Київської області здійсни розшук з метою встановлення перебування ОСОБА_4 та малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 і для подальшої передачі матері ОСОБА_2.
Розглянувши заяву, вважаю, що вона підлягає поверненню заявникові, оскільки подана без додержання вимог, встановлених законом.
З 15 грудня 2017 року почав діяти новий Цивільний процесуальний кодекс України, який містить главу 10 розділу І, регламентуючу забезпечення позову.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України арешт майна є одним з видів забезпечення позову.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Разом з тим, у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів ( ч. 4 ст. 151 ЦПК України).
Крім того, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (ч. 5 ст. 151 ЦПК України).
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Відповідно до цього ж п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Дослідивши заяву позивача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 про забезпечення позову, судом встановлено, що заява не відповідає змісту та формі заяви про забезпечення позову, не вказані обґрунтування доцільності вжиття кожного з цих заходів забезпечення позову. Також до заяви не додана квитанція про сплату судового збору.
Крім того ч. 10 ст. 150 ЦПК України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
При цьому суд зазначає, що вимоги, визначені у заяві про забезпечення позову, є однорідними до вимог позовної заяви, оскільки передбачають обов'язок повернення матері доньки Аніти, що імперативно забороняється вчиняти, оскільки цим вирішується спір по суті.
Викладене позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали.
У відповідності до ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 149, 151, 153, 258-261 ЦПК України, суд
Заяву позивача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 про забезпечення позову - повернути заявникові.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Ізюмського міськрайонного суду М.П.Одарюк