Справа №639/7043/17
Провадження №1-в/639/1080/17
27 грудня 2017 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
представника ХВК №18 - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балаклія Харківської області, громадянина України, засудженого: 15.10.2012 року Алуштинським міським судом АР Крим за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна,-
До Жовтневого районного суду м. Харкова із клопотанням про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким звернувся засуджений ОСОБА_4 .
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 та його захисник підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, пославшись на те, що на даний час засуджений своєю поведінкою і ставленням до праці не довів свого виправлення.
Представник Холодногірської ВК №18 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на його передчасність.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали особової справи засудженого та матеріали судової справи, суд приходить д наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 82 КК України, особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Вимогами п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Згідно положень п.17 вказаної постанови Пленуму ВСУ №2 від 26.04.2002 року, суду слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Суд зазначає, що сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений 15.10.2012 року Алуштинським міським судом АР Крим за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 01.06.2016 року ОСОБА_4 зараховано строк попереднього ув'язнення з 19.10.2011 року по 21.02.2013 року у строк покарання, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Початок строку: 19.10.2011 року, кінець строку: 17.06.2021 року.
Як вбачається з характеристики, засуджений з 19.10.2011 року по 02.04.2013 року тримався у слідчому ізоляторі АР Крим, характеризувався негативно, мав 3 стягнення, заохочень не мав. З 03.04.2013 року по 18.04.2013 року тримався у Харківському слідчому ізоляторі характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав. З 18.04.2013 року по 08.06.2013 року тримався у Холодногірській ВК №18, характеризувався негативно, мав 3 стягнення, заохочень не мав. З 08.06.2013 року по 29.07.2013 року тримався у слідчому ізоляторі АР Крим, характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав. З 29.07.2013 року по 10.04.2015 року тримався у Холодногірській ВК №18, характеризувався негативно, мав 3 стягнення, та 1 заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці. З 10.04.2015 року по 24.04.2015 року проходив лікування у Темнівській ВК №100, стягнень та заохочень не мав. З 24.04.2015 року по 21.08.2015 року тримався у Холодногірській ВК №18, стягнень та заохочень не мав. З 21.08.2015 року по 28.08.2015 року проходив лікування у Темнівській ВК №100, стягнень та заохочень не мав. З 28.08.2015 року по 27.09.2015 року тримався у Холодногірській ВК №18, характеризувався негативно, мав 1 стягнення, заохочень не мав. З 27.09.2015 року по 10.10.2016 року проходив лікування у Жовтневській виправній колонії №17, стягнень та заохочень не мав. З 10.10.2016 року відбуває покарання у Холодногірській ВК №18.
За час відбування покарання характеризується посередньо, з метою правослухняної поведінки 1 раз заохочувався правами адміністрації установи. Стягнень не має. Працевлаштований слюсарем-сантехніком, до праці ставиться добре. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Намагається дотримуватися правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Намагається утримувати у чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, не завжди має охайний зовнішній вигляд. Не завжди дбайливо ставиться до майна і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними догляд. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи не завжди ставиться сумлінно через особисту неорганізованість. Підтримує соціально-корисні зв'язки з родичами шляхом листування та побачень. Входить до складу ради колективу відділення. Має позов за вироком суду у розмірі 149500 грн, з яких сплатив 966,6 грн.
Суд зазначає, що сам по собі факт сумлінного ставлення засудженого до праці та задовільного реагування на заходи виховного впливу, не може служити переконливою підставою для висновку про те, що засуджений виправився та не буде продовжувати вчиняти нові злочини. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.
З матеріалів особової справи вбачається, що за час відбування покарання на засудженого ОСОБА_4 10 разів накладалися стягнення, та лише два рази заохочувався правами адміністрації установи у 2014 році та у 2017 році.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, відноситься до умисного тяжкого злочину, а злочини, передбачені ч. 3 та ч. 4 ст. 187 КК України - до особливо тяжких злочинів.
Дослідженням матеріалів особової справи засудженого встановлено, що за період відбування покарання характеризується посередньо.
Таким чином, суд враховує тяжкість та характер вчинених ОСОБА_4 умисних особливо тяжких злочинів та форму вини, а саме вчинення злочинів, передбачених ч. 3 та ч. 4 ст. 187 КК України, значний строк невідбутого покарання, накладення на засудженого десятьох стягнень, які на теперішній час погашені у встановленому законом порядку, та наявність лише двох заохочень, відтак приходить до висновку, що засуджений не має усіх належних умов, передбачених ст. 82 КК України, для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, оскільки наданими матеріалами не доведено, що засуджений став на шлях виправлення, а тому суд вважає дане клопотання передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 82 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - відмовити.
Відповідно до ч. 6 ст. 539 КПК України роз'яснити засудженому, що повторне звернення з приводу заміни невідбутої частини покарання більш м'яким може мати місце не раніше ніж через рік з дня винесення ухвали суду про відмову.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом 7 (семи) днів з моменту її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова, а засудженим, який тримається під вартою з моменту вручення копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1