Справа № 618/1021/17
Провадження № 2/618/316/17
27 грудня 2017 року Дворічанський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Гніздилова Ю.М., при секретарі - Рябенко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Дворічна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок, розташований за адресою: с. Вільшана, вул. Миру, буд. 74, Дворічанського району Харківської області. В даному будинку зареєстрований її колишній чоловік ОСОБА_2, який з кінця вересня 2016 року і по теперішній час фактично за зазначеною адресою не проживає. Дані обставини позбавляють позивача можливості вільно на власний розсуд користуватися і розпоряджатися своїм майном, порушуючи його законні права.
В судове засідання позивач не з'явилась, надавши заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила справу розглянути в її відсутність, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_3 до суду повторно не з'явився, не повідомивши про причини неявки. Відповідач належним чином повідомлений про дату час, і місце судового засідання, відповідно до положень п. 4) ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до договору купівлі - продажу житлового будинку від 09 березня 1994 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1620, посвідченого державним нотаріусом Дворічанської державної нотаріальної контори, колективне сільськогосподарське підприємство «Вільшанське» в собі ОСОБА_4 продало, а ОСОБА_5 купила житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в с. Вільшана, вул. Миру, буд. 74, Дворічанського району Харківської області.
Згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу серії 1-ВЛ № 277711 від 16 грудня 1995 року, виданого Вільшанською сільською радою Дворічанського району Харківської області,ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 16 грудня 1995 року, актовий запис №12.
Заочним рішенням Дворічанського районного суду від 16 березня 2017 року шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, розірвано.
Згідно з довідкою Вільшанської сільської ради Дворічанського району Харківської області № 02-30/1281 від 24 листопада 2017 року, ОСОБА_1 дійсно проживає за місцем реєстрації в с. Вільшана, вул. Миру, буд. 74, Дворічанського району Харківської області. За даною адресою також зареєстровані: ОСОБА_6 та ОСОБА_2.
Відповідно до сусідського акту про не проживання особи за місцем реєстрації від 29 листопада 2017 року, за адресою: с. Вільшана, вул. Миру, буд. 74, Дворічанського району Харківської області, ОСОБА_2 зареєстрований, але фактично з кінця вересня 2016 року не проживає.
В положеннях ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік.
Як зазначено у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Таким чином, в судовому засіданні було достовірно встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_2 відсутній за місцем своєї реєстрації по вул. Миру, буд. 74 в с. Вільшана Дворічанського району Харківської області більше одного року, його реєстрація за вказаною адресою носить формальний характер.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Суд вважає встановленим факт порушення відповідачем права позивача володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивач, як власник майна має право користуватися та розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд. Також в судовому засіданні встановлено, що є підстави для судового захисту цього права шляхом позбавлення відповідача права користування житловим приміщенням.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1, а саме визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
На підставі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 29, 319, 321, 391, 405 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 81, 258, 263-265, 268, 280-289, п. 15.5) розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: Харківська область, Дворічанський район, с. Вільшана, вул. Миру, буд. 74.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дворічанський районний судшляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 289 ЦПК України.
Суддя Ю.М. Гніздилов