Справа № 415/2979/15-ц
Провадження № 22ц/782/873/17
22 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого Назарової М.В.,
суддів: Єрмакова Ю.В., Орлова І.В.,
за участю секретаря Подрябінкіна Я.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку
клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення додаткової судово-технічної експертизі у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 в особі їх представника ОСОБА_4
на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 08 листопада 2017 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання забудовником частки перебудованого в результаті реконструкції житлового будинку і права власності на частку будівельних матеріалів та конструктивних елементів, використаних у будівництві житлового будинку, та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод шляхом зняття з реєстраційного обліку та виселення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати його забудовником 23/100 частки перебудованого в результаті реконструкції житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за позивачем право власності на 23/100 частки будівельних матеріалів та конструктивних елементів, використаних у будівництві житлового будинку з господарським будівлями та спорудами за вказаною адресою.
Позов мотивував тим, що відповідачі є власниками вказаного будинку, в якому з 1996-го року позивач провадив роботи з реконструкції та поліпшення умов проживання в ньому, у зв'язку з чим вартість будинку істотно збільшилася, тому він має право власності на матеріали та будівельні матеріали і конструктивні елементи та права забудовника у зазначеному розмірі.
Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 08.11.2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Позивач подав апеляційну скаргу на вказане рішення.
В судовому засіданні під час виконання вимог ч. 6 ст. 368 ЦПК України позивачем ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_5 було заявлено клопотання про призначення по справі додаткової судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити питання про те, які роботи з перебудови, добудови (реконструкції, поліпшення) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за вищезазначеною адресою здійснювалися в період з січня 2000 року по теперішній час та яка їх вартість та якому розміру частки у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами відповідають витрати на здійснення його перебудови, добудови (реконструкції), що були здійснені в період з січня 2000 року по теперішній час, проведення якої доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.
Клопотання обґрунтоване порушенням судом вимог ч. 4 ст. 10, ст. 150 ЦПК України (в редакції ЦПК 2004 року) щодо неповідомлення судом сторонам про те, що суд вважає наявний в матеріалах справи експертний висновок неповним або ж неясним (не зрозумілим) і судом не з'ясовувалася думка сторін про можливість та необхідність проведення по справі додаткової експертизи, суд не сприяв всебічному і повному з'ясування обставин справи.
Вислухавши думку відповідачів та їх представника, які заперечували проти задоволення клопотання, колегія суддів вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 ЦПК України (2017 року) якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
У п. 10 постанови Пленуму Верховного суду №8 від 30 травня 1997 року "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" зазначено, що первинною є експертиза, при
проведенні якої об'єкт досліджується вперше. За змістом ст.75 КПК (1001-05) чи ст. 61 ЦПК (1501-06) додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експертові. У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об'єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є додатковою.
Позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 у заяві про призначення додаткової експертизи не вказано, в чому саме полягає неясність невизначеність, неконкретність первісного експертного висновку, які подані експерту об'єкти не досліджено, на які питання експерт не дав вичерпних відповідей, а також, які істотні порушення процесуальних норм, що регламентують порядок призначення і проведення експертизи, було допущено експертом під час її проведення.
Крім того, згідно п 1.2.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України № 53/5 від 08.10.98 року додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Як свідчать матеріали справи, первинна судово-будівельна експертиза (висновок експерту Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз №698 від 113.11.2016 року) було призначена ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 20.05.2016 року за клопотання позивача ОСОБА_1 з переліком питань, сформульованим позивачем і її проведення було доручено визначеній позивачем експертній установі (а.с. 137-138 т. 1), яку було змінено ухвалою суду від 30.11.2016 року відповідно до зони обслуговування, враховуючи думку представника позивача (а.с. 150. 152, 155-156 т. 1).
Експерт дав вичерпні відповіді на порушені перед ним питання щодо визначеного судом переліку (а.с. 176-191 т. 1).
Фактично у клопотанні про призначення додаткової судово-технічної експертизи йдеться не про необгрунтованість або неясність експертного висновку, а про призначення додаткової експертизи з приводу зроблених судом висновків про необґрунтованість позову з тих підстав, що відповідач ОСОБА_3 набула у власність частину спірного домоволодіння з 2000 року.
Наведене не передбачено законом як підставу для призначення додаткової експертизи.
Крім того, вказана обставина була відома позивачу під час розгляду справи на час призначення первинної експертизи, і вказане питання не ставилося ним на вирішення експерту.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи.
Керуючись ст.ст. 113, 260 ЦПК України, колегія суддів,-
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: