Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему Єдиний унікальний номер 341/746/17
Номер провадження 2/341/424/17
21 грудня 2017 року Галицький районний суд Івано-Франківської області, в складі:
головуючого судді - Максимчина Ю.Д.
секретаря судових засідань - ОСОБА_1
в м. Галичі у відкритому судовому засіданні розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 21 562,79 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те що 22 жовтня 2013 року ОСОБА_2 звернулася з письмовою анкетою-заявою (б/н) до ПАТ КБ «Приватбанк» про надання їй кредиту в розмірі 15 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27, 60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитним договором з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У заяві відповідач висловила згоду з тим, що заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.
Відповідно до пунктів 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг банк має право в односторонньому порядку без попереднього повідомлення клієнта встановлювати на платіжну картку кредитний ліміт у валюті картки з подальшою зміною його розміру відповідно до кредитної історії.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором заборгованість ОСОБА_2 станом на 13 березня 2017 року складала 21 562, 79 грн. з яких: 15 384, 96 грн - заборгованості за кредитом; 4 674, 84 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. (фіксована частина); 1002, 99 (процентна складова).
Представником Позивача подано до суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечив щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася.
Представник відповідача ОСОБА_3 подала до суду письмове заперечення на позов. Заперечуючи позов покликалася на, що 22 жовтня 2013 року ОСОБА_2 звернулася з письмовою анкетою-заявою (б/н) до ПАТ КБ «Приватбанк» про надання їй кредиту в розмірі 15 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27, 60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитним договором з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Зазначила, що одним із документів, що підтверджує дійсність та наявність права грошової вимоги до боржника і який є обов'яковим для пред'явлення під час примусового стягнення заборгованості боржника за кредитом в судовому порядку є оригінал заяви на видачу готівки. До матеріалів справи позивачем додано копію анкети-заяви від 22.10.2013 р., замість оригіналу. У відповідачки після перенесеного 10.01.2013 р. ішемічного інсульту наявні ускладнення - міопія високого ступеня ускладнена катарактою, також наявний частковий параліч, що ставить під сумнів підписання саме цієї анкети-заяви відповідачкою та взагалі ознойомлення із умовами та правилами надання банківських послуг, а також Правилами користування платіжною карткою. В позові відсутнє зазначення номера картки, яка видана відповідачці, що може заперечувати наявність боргу у відповідачки. Рішенням позивача підвищено процентну ставку за наданим кредитом в односторонньому порядку, без дотримання процедури повідомлення позичальника, незаконно розрахований борг відповідачці. З огляду на вищенаведене просила в задоволенні позову відмовити повністю.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (надалі «ЦК України») за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до укладеного договору № б/н від 22 жовтня 2013 р. між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк та ОСОБА_2, остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 15 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27.60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
В ході виконання кредитного договору відповідачка отримала кредитні кошти, однак не проводила сплату кредитних ресурсів та нарахованих по кредиту відсотків, а тому станом на 13.03.2017 року виникла заборгованість в розмірі 21 562, 79 грн., що складає: 15 384, 96 грн - заборгованості за кредитом; 4 674, 84 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. (фіксована частина); 1002, 99 (процентна складова).
Як підтверджується матеріалами справи, Банк в повному обсязі виконав зобов'язання, визначені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, надавши Відповідачу кредит шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку в сумі 28 294, 67 грн.
Відповідно до частини 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Загальні умови виконання зобов'язань визначено статтею 526 ЦК України.
Так, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина 1 статті 527 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У заяві відповідач висловила згоду з тим, що заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Одним із документів, що підтверджує дійсність та наявність права грошової вимоги до боржника і який є обов'язковим для пред'явлення під час примусового стягнення заборгованості боржника за кредитом в судовому порядку, є оригінал заяви на видачу готівки.
Заперечуючи позов відповідачка посилається на те, що позивачем додано до матеріалів справи копію анкети-заяви від 22.10.2013 р., замість оригіналу.
В позові відсутнє зазначення номера картки, яка видана відповідачці, що ставить під сумнів наявність боргу у відповідача.
Оскільки в матеріалах справи міститься копія вказаних вище Умов та Правил надання банківських послуг, підписаних лише головою правління ПАТ КБ «ПриватБанк», судом не з'ясоване питання щодо ознайомлення відповідачки з Умовами та правилами надання банківських послуг і Правилами користування платіжною карткою, не встановлено, чи саме в такій редакції Умови та Правила діяли на момент написання заяви від 22.10.2013 р. Відтак, така копія не може бути належними та допустимим доказом, так як вона не є складовою частиною укладеного між сторонами договору, оскільки позичальником вона не підписана.
Щодо збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку суд виходить з такого.
Відповідно до пунктів 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг банк має право в односторонньому порядку без попереднього повідомлення клієнта встановлювати на платіжну картку кредитний ліміт у валюті картки з наступною зміною його розміру у відповідності до кредитної історії.
Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
У частині четвертій указаної статті передбачено, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
Згідно з пунктом 114 Правил адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - повнолітнім членам сім'ї за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу.
У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.
З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.
Однак судом не встановлено, чи належним чином була повідомлена відповідачка ОСОБА_2 про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом, а тому суд приходить до висновку про відмову у стягненні з відповідача збільшеної процентної ставки за користування кредитом.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволені позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 526, 628, 629, 1046, 1054, 1056 ЦК України, керуючись ст. ст. 76, 79, 81, 141 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:ОСОБА_4