Справа № 758/15516/17
про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу
28 листопада 2017 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н. М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу та стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину, -
ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з заявою про видачу судового наказу та стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину.
Вирішуючи питання про відкриття наказного провадження, вважаю, що у прийнятті заяви про видачу судового наказу слід відмовити за таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із доданих до заяви про видачу судового наказу документів вбачається спір про право.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 р. N 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» судам дано роз'яснення, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника, документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права, або документів, що підтверджують виникнення права вимоги, із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.
Як вбачається з наданих документів, Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 20.02.2017 р., яке набуло законної чили, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.12.2016 р. і до досягнення дитиною повноліття.
У поданій до суду заяві про видачу судового наказу фактично йдеться про збільшення розміру аліментів, що вже стягнуті за рішенням суду.
Враховуючи наведене, вважаю, що у наданих документах вбачається спір про право, оскільки вказані обставини потребують додаткової перевірки та оцінки, підлягають дослідженню у сукупності з іншими доказами в ході судового розгляду. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 80 СК України розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
У відповідності до ст. 129-1Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ЦПК України відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 99, 100, 293 ЦПК України, -
Відмовити ОСОБА_1 в прийнятті заяви про видачу судового наказу на стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину;
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії;
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяН. М. Ларіонова