Справа № 758/10045/16-ц
Категорія 3
08 грудня 2017 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
присяжних Чехлова Ю.Р. та Васильченко С.О.,
при секретарі Калашніковій Л.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4, заінтересована особа: орган опіки та піклування в особі Подільської районної у м.Києві державної адміністрації про визнання фізичної особи недієздатною, -
В серпні 2016 р. заявники звернулись до районного суду з заявою, в якій просять визнати недієздатним свого рідного брата ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який тривалий час страждає на психічне захворювання.
На підставі протоколу повторного автоматичного розподілу від 04.10.2017 р. вищевказана справа передана в провадження судді Ларіонової Н.М.
В судові засідання заявники, будучи повідомленими у встановленому законом порядку про час та місце розгляду, призначені на 03.11.2017 р. та 08.12.2017 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності не подали.
Згідно із п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Вказані положення повинні враховуватись в системному та логічному зв'язку із положенням ст.169 цього Кодексу, згідно з якою суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача без поважних причин (п.3 ч.1). При повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, незалежно від причини відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Крім того, необхідно звернути увагу на положення ч.3 ст.27 ЦПК України відповідно до яких особи, які беруть участь у справі повинні добросовісно здійснювати свої права та обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, положення п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, якими передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
З огляду на те, що заявники повторно не з'явились в судове засідання, при цьому ст.240 ч.1 ЦПК України передбачає обов'язкову участь заявника, суд приходить до висновку, що вищевказана заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
Частиною 2 ст.207 ЦПК України передбачено, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Тому, залишення заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторного зверення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.169 ч.3, 207 ч.1 п.3, 208-210, 293 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4, заінтересована особа: орган опіки та піклування в особі Подільської районної у м.Києві державної адміністрації про визнання фізичної особи недієздатною -залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва з подачею апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий - суддя: Н.М. Ларіонова
Присяжні: Ю.Р.Чехлов
С.О.Васильченко