печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32951/17-а
24 листопада 2017 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя Матійчук Г.О.,
при секретарі Руденко Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 6-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Тусака Костянтина Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
12 червня 2017 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до інспектора 6-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Тусака К.О. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, мотивуючи тим, що 30.05.2017 року відносно нього прийнято постанову серії АР № 418344 у справі про адміністративне правопорушення, якою його визнано винним за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень.
У постанові зазначено, що позивач 30.05.2017 року о 14 год. 00 хв., керуючи автомобілем марки Mercedes Benz ML250, державний номер НОМЕР_1, в м. Києві по вул. Кутузова, 6 проїхав перехрестя вулиць Кутузова та Старонаводницька на заборонений сигнал світлофору, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху.
Позивач вважає, що така постанова винесена з порушенням вимог ст. 245, 276, 280 КУпАП, при цьому він, керуючи автомобілем не здійснював порушень правил дорожнього руху, будь-яких доказів у підтвердження своєї позиції (дані фото-, відеофіксації, з яких вбачається порушення позивачем Правил дорожнього руху) відповідач йомк не надав.
Вказану постанову позивач вважає незаконною, поміж іншого й з тих підстав, що відповідач розглянув справу на місці зупинки автомобіля, хоча законодавчо розгляд справи передбачений виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справи; прийняв вказану постанову за відсутності позивача, чим позбавив її можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, порушив вимоги законодавства щодо процедури розгляду справи, зокрема, проігнорував порядок, встановлений ст. ст. 278, 279, КУпАП.
В судове засідання позивач не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих причин.
Суд, керуючись ст. 128 КАС України, визнав можливим розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими позивачем доказами, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що постановою інспектора 6-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Тусака К.О. серії АР № 418344 від 30.05.2017 року позивача ОСОБА_1 визнано винним за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. за те, що 30.05.2017 року о 14 год. 00 хв., керуючи автомобілем Mercedes Benz ML250, державний номер НОМЕР_1, в м. Києві по вул. Кутузова, 6 проїхав перехрестя вулиць Кутузова та Старонаводницька на заборонений сигнал світлофору, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху.
Диспозиція частини 2 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за рушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Також судом встановлено наступне.
Статтею 222 КУпАП визначено, компетенцію органів Національної поліції у справах про адміністративні правопорушення, зокрема у разі вчинення порушень правил дорожнього руху, що передбачені частиною першою, другою і третьою статті 122. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу, згідно якої, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ч. 4 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Таким чином, обов'язковою передумовою прийняття компетентною посадовою особою відповідного рішення в адміністративній справі має передувати розгляд справи. Прийняття рішення в адміністративній справі без розгляду справи не відповідає вимогам чинного КУпАП.
Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення встановлений Главою 22 КУпАП.
Так, статтею 276 передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Пунктом 1 Розділу III Інструкції також встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП (справа № 1- 11/2015) розмежовано поняття «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем вчинення правопорушення». Зокрема у зазначеному рішенні йде мова про наступне: аналіз положень Глави 22 КУпАП в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Таким чином, Конституційний Суд України у резолютивній частині свого рішення зазначив, що «положення частини першої статті 276 КУпАП, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення».
Враховуючи зазначене, постанова не може бути винесена без розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка повинна бути розглянута уповноваженою посадовою особою Управління патрульної поліції в м. Києва за місцезнаходженням Управління патрульної поліції.
Натомість, справу було розглянуто на місці зупинки транспортного засобу за адресою по вул. Старонаводницька, 2 у м. Києві, що є порушенням наведених вище статей 258, 276, 283 КУпАП та конституційних норм, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 року. Порушення порядку прийняття рішення суб'єктом владних повноважень є підставою для скасування такого рішення відповідно до положень частини 3 статті 2 КАС України.
У наведених вище положеннях КУпАП передбачено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема з метою запобігання безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи тощо.
Протиправні дії відповідача стосовно порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення унеможливили виконання вимог статті 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи.
В порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем, як посадовою особою, уповноваженою розглядати справу про адміністративне правопорушення, не було роз'яснено позивачу його права та обов'язки; не було оголошено, яка справа розглядається, хто притягається до адміністративної відповідальності; не було розглянуто клопотань.
Крім цього, позивач був позбавлений можливості у повній мірі скористатися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП, зокрема, скористатися юридичною допомогою адвоката.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Разом з тим, у даній справі про адміністративне правопорушення, окрім постанови про адміністративне правопорушення у відношенні водія ОСОБА_1, інших доказів, які встановлювали б факт вчинення останнім правопорушення не міститься.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 70 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Також відповідачем не спростовано твердження ОСОБА_1 про те, що його було позбавлено можливості скористатися у повному обсязі своїм правом на захист та юридичну допомогу, з чого вбачається порушення відповідачем порядку розгляду справи, а також, судом не встановлено, з яких міркувань виходив останній, оцінюючи зміст адміністративного правопорушення та на підставі чого дійшов до висновків про винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, піддавши позивача адміністративному стягненню.
Разом з тим, відповідач в судове засідання не з'явився, письмових заперечень та належних і допустимих доказів щодо порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху та які б спростовували доводи позивача суду не надав, правомірність свого рішення суду не довів, у зв'язку із чим, суд дійшов висновку про задоволення позову та визнання дій відповідача щодо винесення відносно позивача постанови серії АР № 418344 від 30.05.2017 року неправомірними, а саму постанову незаконною, в зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно позивача.
Керуючись ч. 2 ст. 122, ст. ст. 251, 14-1, 283, 289, 247, 284 КУпАП, ст. ст. 2, 6-10, 17, 104, ч. 4 ст. 128, 158-163, 171-2, 128, ч. 4 КАС України,-
Позов ОСОБА_1 до інспектора 6-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Тусака Костянтина Олександровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії АР № 418344 від 30 травня 2017 року інспектора 6-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Тусака Костянтина Олександровича про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 гривень на ОСОБА_1.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Г.О. Матійчук