печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2179/17-к
15 грудня 2017 року Печерський районний суд м. Києва у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо можливості зміни міри запобіжного заходу у кримінальному проваджені відносно вчинення
ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 перебуває на розгляді суду.
Через канцелярію суду прокурор подав клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
В обґрунтування цього клопотання він зазначив, що подальше тримання обвинуваченого під вартою є порушенням Європейської конвенції з прав людини, що наразі ризики, які були враховані під час обрання такого запобіжного заходу, зменшились.
Обвинувачений та його захисник підтримали клопотання прокурора.
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_8 було затримано 06.10.2016 і з того часу він тримається під вартою.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України, тому, відповідно до п.5 ст.176 КПК України, запропонований прокурором для обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не підлягає застосуванню.
Разом з цим, відповідно до ст.9 КПК України у разі, якщо норми цього кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Суд вважає, що передбачена законом заборона на можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року та практики Європейського суду з прав людини.
Так, у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу» , про це ж вказується у п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».
При цьому береться до уваги, що «ризик втечі або уникнення правосуддя» зменшується з часом, адже включення строку запобіжного ув'язнення до строку покарання, якого мав підстави боятися заявник, зменшує це побоювання і його наміри втекти. При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя(Справа ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії»).
Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою «розумність» строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, щодо можливості його звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п.79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
За таких обставин, оскільки, обвинувачений ОСОБА_8 утримується під вартою вже тривалий час з - 06 жовтня 2016 року, раніше не був судимий, ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема можливості переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, впливати на свідків, значно зменшилися, оскільки включення строку запобіжного ув'язнення до строку очікуваного покарання, зменшує наміри втечі, суд знаходить можливим для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, застосувати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Разом з тим, виходячи з принципів змагальності і диспозитивності кримінального процесу, визначеного ст.7, 22, 26 КПК України, оскільки прокурор просив змінити запобіжний захід, суд вважає за необхідне змінити обвинуваченому запобіжний захід.
Окрім цього, суд вважає встановленими у судовому засіданні наявність суспільного інтересу, який полягає у забезпеченні безпеки, життя і здоров'я інших осіб, які визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, яке пов'язане з видом запобіжного заходу щодо обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.3 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року, ст.177- 178, 181, 183, 194, 201, 202, 331, 371-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - задовольнити.
Змінити з 18 грудня 2017 року ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), запобіжний захід із тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши останнього з-під варти в залі суду.
Покласти на ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 )наступні обов'язки:
- не відлучатись з території міста Києва без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати до суду за першою вимогою.
Строк виконання обов'язків, покладених на обвинуваченого, визначити до 15 лютого 2018 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.
Судді ОСОБА_1
ОСОБА_3
ОСОБА_2