справа № 361/3584/17
провадження № 2-а/361/423/17
06.12.2017
Постанова
Іменем України
06 грудня 2017 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
судді - Сердинського В.С.
при секретарі - Латенко Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
В червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що з 31 серпня 2011 року він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений військової служби, та деяких інших осіб».
Розмір його пенсії обчислено із грошового забезпечення, визначеного уповноваженим структурним підрозділом Міністерства внутрішніх справ України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».
25 січня 2017 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про проведення перерахунку призначеної йому пенсії у зв'язку зі зміною розміру видів грошового забезпечення, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №998 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за законом України про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Проте, Головним управління Пенсійного фонду України в Київській області відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, про що повідомлено позивачу листом №90/Г-01 від 02.02.2017 р.
Свої дії (бездіяльність) щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії управління Пенсійного фонду мотивувало тим, що після набрання чинності Закон України від 23.12.2015 р. №900-VІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», рішення про зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення або введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для поліцейських Кабінетом Міністрів України не приймалось.
Такі дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії вважає протиправними та такими, що не гуртуються на вимогах закону.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії з 1 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Мін стрів України від 9 березня 2006 року № 268» протиправною, зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Київській області провести ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 1 січня 2016 року без обмеження граничного розміру, зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні позовній заяві, просили про задоволення позову в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області Отрода Т.Ю. позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення, надала суду також клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якій зазначала, що станом на подачу позову 14 червня 2017 року, Головним управлінням жодним чином не порушувались права позивача, оскільки лист Міністерства внутрішніх справ про підстави перерахунку було надіслано до Пенсійного фонду 22 березня 2017 року, відповідно списки осіб було підготовлено та направлено до Ліквідаційної комісії 03 квітня 2017 року. Станом на кінець червня 2017 року до Головного управління Ліквідаційною комісією було передано сформовані довідки для подальшого здійснення перерахунку пенсій на 7682 особи. Головним управлінням проводиться опрацювання поданої йому інформації та відповідно до п.9 Порядку № 45 перевіряється правильність складення довідок для подальшого перерахунку раніше призначених пенсій.
Станом на серпень 2017 року проведено попередній перерахунок пенсії позивачу на підставі наданої довідки про розмір грошового забезпечення від 23 травня 2017 року (щомісячна потреба в коштах становить 1908,96 грн.).
Відповідно до ст.8 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсій, у тому4 числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, виплата по перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 23 травня 2017 року буде проводитись після надходження відповідного фінансування.
Враховуючи вищевикладене, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 31 серпня 2011 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.13).
Розмір його пенсії обчислено із грошового забезпечення, визначеного уповноваженим структурним підрозділом Міністерства внутрішніх справ України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».
25 січня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про проведення перерахунку призначеної йому пенсії у зв'язку зі зміною розміру видів грошового забезпечення, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №998 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за законом України про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (а.с.14-15).
Проте, Головним управління Пенсійного фонду України в Київській області позивачe ОСОБА_1 було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, про що повідомлено листом №90/Г-01 від 02.02.2017 р. (а.с.16).
29 грудня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900-VIІІ від 23 грудня 2015 року.
Цим Законом внесені доповнення до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме: ст. 63 доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».
Зазначеною статтею встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та позивачу пенсії.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду. Пенсійна справа позивача знаходиться у Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Київській області.
Частиною 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях га правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Згідно із ч 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Наведені представником відповідача заперечення по суті даного позову є необґрунтованими жодними доказами, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги.
Відповідно до ч.1 ст.267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Також, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підтвердженням здійснених ОСОБА_1 судових витрат є наявні в матеріалах справи документальні докази: квитанція про сплату судового збору №443 від 14 червня 2017 року на суму 640 грн. (а.с.1).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь позивача ОСОБА_1 підлягає сплачений ним судовий збір у сумі 640 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 18, 72, 94, 159, 160-163 КАС України, суд
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії з 1 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268» - протиправною.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Київській області провести ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України ще до забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268», починаючи з 1 січня 2016 року без обмеження граничного розміру.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.
Стягнути із Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Сердинський В. С.