Справа № 359/10064/17
Провадження №1-в/359/720/2017
27 грудня 2017 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 , представника колонії ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції з Бориспільською виправною колонією №119 клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі Закону України "Про амністію у 2016 році",
14.12.2017 року засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі Закону України "Про амністію у 2016 році".
В судовому засіданні засуджений клопотання підтримав, вважаючи наявність підстав для його застосування.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечив з урахуванням того, що засуджений не відбув половину строку призначеного покарання, а тому відсутні підстави для застосування положень закону про амністію.
Представник колонії поклався на думку суду при розгляді даного клопотання.
Заслухавши думку сторін, та надані пояснення, ознайомившись з матеріалами клопотання та особової справи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання.
Як вбачається із особової справи, ОСОБА_4 засуджено за вироком Апеляційного суду Чернігівської області від 11.04.2017 року за ч.1 ст.121 КК України до п'яти років позбавлення волі. Строк відбування покарання рахується з 04.12.2016 року та згідно ч.5 ст. 72 КК України засудженому зараховано строк попереднього ув'язнення до 11.04.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (а.о.с. 23-26). Вказаний вирок набрав законної сили 11.04.2017 року (а.о.с. 29).
Відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 засуджений за тяжкий злочин, оскільки санкція ч.1 ст.121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
7 вересня 2017 року набрав чинності Закон України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року.
В той же час, положення ст.ст. 1-3 указаного Закону до засудженого ОСОБА_4 застосовані бути не можуть за відсутності відповідних підстав. Злочин вчинено ним повнолітнім.
Станом на 07.09.2017 року ОСОБА_4 не відбув половини призначеного покарання з п'ятирічного терміну. Так, з урахуванням проведеного перерахунку, останній відбув лише один рік один місяць та 15 днів.
З огляду на це, слід прийти до висновку, що засуджений ОСОБА_4 , хоч і не підпадає під перелік осіб, визначених ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», однак не має підстав для застосування такого закону зважаючи на те, що не відбув станом на 07.09.2017 року половини призначеного покарання за умисний тяжкий злочин.
Зважаючи на вищевикладені обставини, керуючись Законом України "Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року № 1810-VІІІ та Законом України "Про застосування амністії в Україні" від 01 жовтня 1996 року №392/96-ВР суд, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі Закону України "Про амністію у 2016 році" - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області на протязі 7 днів з дня проголошення шляхом подання апеляції через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Суддя ОСОБА_1