Провадження №6/155/64/17
Справа №2-539/11
19 грудня 2017 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Чонки В.В.,
за участю секретаря судового засідання Федонюк О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горохові подання державного виконавця Горохівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України,
08 листопада 2017 року до суду надійшло подання державного виконавця Горохівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2.
В обґрунтування подання заявник вказав, що на виконанні у Горохівському РВ ДВС знаходиться виконавче провадження за виконавчим листом Горохівського районного суду Волинської області №2-539-2011 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі по 500 гривень щомісячно, починаючи з 11 липня 2011 року до його повноліття. Незважаючи на вжиті до боржника ОСОБА_2 заходи примусового виконання, рішення суду ним не виконується, заборгованість по сплаті аліментів станом на 01 вересня 2017 року становить 36850 гривень 00 копійок. З метою недопущення уникнення боржника відповідальності за невиконання судових рішень державним виконавцем внесено до суду подання про тимчасове обмеження боржника у виїзді за межі України до сплати боржником заборгованості.
Державний виконавець Міщук Т.М. в судове засідання не з'явився, однак скерував до суду письмове клопотання в якому просив подання задовольнити, а розгляд справи проводити у його відсутність.
Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив. Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «Інші причини, що не дали змоги виконати обов'язків щодо пересилання поштового відправлення». Зазначене свідчить, що боржник уникає отримання судової повістки.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд, вивчивши матеріали подання, приходить до висновку про необхідність його задоволення.
Відповідно до ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Право на свободу пересування має первинне значення і закріплення у ст.33 Конституції України, ст.13 Загальної декларації прав людини, ст.2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
При виконанні судових рішень порядок розгляду подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи - у праві виїзду за межі України регулюється ст.441 ЦПК України.
Необхідно зазначити, що згідно з вимогами статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) або якщо щодо нього діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання, є підставою для тимчасової відмови громадянину у виїзді за межі України. При цьому сам факт наявності невиконаного рішення суду боржником не є відповідно до цього Закону підставою для тимчасової заборони виїзду особи за кордон без обов'язкового визначення дій боржника по ухиленню від виконання судового рішення.
Згідно з п.4.8 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. №57 при наявності обмежуючих обставин, за яких громадянину може бути тимчасово відмовлено у виїзді з України, а саме якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, паспорт громадянина України для виїзду за кордон може бути тимчасово затримано або вилучено службовою особою контрольно-пропускного пункту Державної прикордонної служби.
Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.
Згідно листа Міністерства юстиції України «Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, в тому числі зі сплати аліментів, покладені на них рішенням судів» від 06 червня 2008 року №25-32/507, подання повинно відповідати вимогам, що визначені цим листом, а саме подання готується на бланку відповідного відділу державної виконавчої служби за підписом начальника цього відділу та обов'язково має містити обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх обов'язків.
Виконавчим листом №2-539-2011, виданим 16 серпня 2011 року Горохівським районним судом Волинської області, стверджується, що з ОСОБА_2 вирішено стягнути на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі по 500 гривень щомісячно, починаючи з 11 липня 2011 року до його повноліття.
Як вбачається з матеріалів подання, 26 червня 2013 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Горохівського районного суду Волинської області №2-539-2011. Копію даної постанови було надіслано боржнику та стягувачу. На виклики боржник не з'являється.
На даний час боржник аліментів не сплачує, згідно довідки-розрахунку державного виконавця стверджується, що станом на 01 вересня 2017 року заборгованість боржника ОСОБА_2 по сплаті аліментів становить 36850 (тридцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
З наданих до суду матеріалів подання, а також з матеріалів виконавчого провадження, судом вбачається, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього вищевказаними виконавчими документами, майна належного боржнику на праві приватної власності на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу не виявлено.
Як вбачається з позиції Вищого спеціалізованого суду України, зокрема абз.2 п.7 Постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, (ухвалених, зокрема, за позовами, що випливають із кредитних правовідносин), у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 377-1 ЦПК, в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Суд зазначає, що державним виконавцем доведено належними та допустимими засобами доказування факту ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язання.
На підставі викладеного, керуючись ст.267 ЦПК України, ст.33 Конституції України, ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.1 Закону «Про виконавче провадження», Постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд, -
Подання державного виконавця Горохівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України - задовольнити повністю.
Тимчасово обмежити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, право виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання невиконаних зобов'язань, а саме: виконавчого листа Горохівського районного суду Волинської області №2-539-2011 від 16 серпня 2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі по 500 гривень щомісячно, починаючи з 11 липня 2011 року до його повноліття.
Тимчасове обмеження права виїзду за кордон покласти на Державну прикордонну службу України.
Копію ухвали направити до Горохівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий /підпис/
Згідно з оригіналом
Суддя Горохівського районного суду Чонка В.В.