21.12.2017 року Справа № 904/7196/17
м.Дніпро
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) - ОСОБА_1,
суддів - Вечірка І.О., Широбокової Л.П.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Євраз ОСОБА_2" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2017р. у справі №904/7196/17 (суддя Воронько В.Д., повний текст рішення складено 11.09.2017р.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк", м.Київ
до публічного акціонерного товариства "Євраз ОСОБА_2", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 1120533грн.69 коп.
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2017р. у справі №904/7196/17 позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)"Фінансова компанія "Артфінброк" задоволено частково, з публічного акціонерного товариства (далі- ПАТ)"Євраз ОСОБА_2" на користь позивача стягнуто основний борг в сумі 673999грн.99коп., три процента річних в сумі 44151грн.62коп. та інфляційні нарахування в сумі 299981грн.27коп., в решті в позові відмовлено;
- приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, господарський суд виходив з обставин щодо неналежного виконання відповідачем зобов"язань за договором поставки №598 від 14.02.2013р. в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару, в результаті чого у відповідача утворилася заборгованість перед ТОВ"Миколаївський завод промислового машинобудування", яка за договором факторингу №0106-2017/ЮОФК від 06.06.2017р. перейшла до позивача;
- частково відмовляючи в стягненні трьох процентів річних та втрат від інфляції, господарський суд посилався на невірний розрахунок позивачем відповідних сум;
- не погодившись з рішенням суду, ПАТ"Євраз ОСОБА_2" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі;
- у поданій скарзі йдеться про те, що господарський суд при постановленні рішення не звернув уваги на заяву товариства №1336 від 03.08.2017р. про припинення зобов"язань шляхом зустрічного зарахування однорідних вимог в сумі 673999грн.99коп., про те, що на час отримання товариством претензії від ТОВ"Фінансова компанія "Артфінброк" №235-06/2017 від 16.06.2017р. з вимогою про сплату відступленої грошової вимоги воно мало грошові вимоги до ТОВ"Миколаївський завод промислового машинобудування", які ґрунтувалися на договорі №598 від 14.02.2013р. та мало всі підстави пред"явити до заліку свої грошові вимоги до ТОВ"Фінансова компанія "Артфінброк", про заявлення товариством в суді першої інстанції клопотання про витребування у позивача оригіналів видаткових накладних, ненадання їх позивачем, про те, що господарський суд не надав належної оцінки листу ТОВ"Миколаївський завод промислового машинобудування" від 22.09.2016р., яким воно звернулося до відповідача з проханням надати копії цих накладних, про те, що належними доказами грошових вимог в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинні документи, у зв"язку з чим, доказами по даній справі мають бути оригінали видаткових накладних, які підтверджують поставку товару, а також про те, що акт звірки розрахунків станом на 01.09.2016р., долучений позивачем до матеріалів справи, підписано невідомою особою з боку відповідача, містить печатку публічного акціонерного товариства "Євраз ОСОБА_2", яка була знищена ще 06.05.2016 року та містить явні ознаки підробки ;
- скаржником заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду господарським судом Миколаївської області справи №915/1259/17 за позовом ПрАТ"Євраз ОСОБА_2" до ТОВ"Миколаївський завод промислового машинобудування" та ТОВ"Фінансова компанія "Артфінброк" про визнання недійсним договору факторингу у вигляді відступлення грошової вимоги №0106-2017/ЮОФК від 06.06.2017р.;
- в обґрунтування клопотання покладені обставини щодо неможливості розгляду даної справи до вирішення пов"язаної з нею справи господарського суду Миколаївської області;
- 21.12.2017р. в судовому засіданні скаржником заявлено клопотання про заміну відповідача у даній справі в порядку процесуального правонаступництва на ТОВ"Хуторський каменяр";
- в обґрунтування клопотання покладені обставини щодо укладення скаржником та ТОВ"Хуторський каменяр" договору про переведення боргу №2806 від 01.12.2017р., згідно з яким скаржник перевів борг за договором поставки №598 від 14.02.2013р. і новий боржник прийняв на себе відповідні зобов"язання;
- позивач вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що відповідач, направивши позивачу заяву про припинення зобов"язання шляхом зустрічного зарахування однорідних вимог за договором №598 від 14.02.2013р. тим самим визнав заборгованість в сумі 673999грн.99коп. перед ТОВ"Миколаївський завод промислового машинобудування", на те, що відповідач, як боржник, був обізнаний про заміну кредитора, на те, що на момент отримання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог за договором №598 від 14.02.2013р. ТОВ"Миколаївський завод промислового машинобудування" вже не було кредитором за вказаним договором, а також на те, що відповідач в судовому порядку стягнув з заводу грошові кошти в сумі 822047грн.37коп., про які йдеться в заяві про залік зустрічних однорідних вимог та отримав судовий наказ .
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2013р. ТОВ "Миколаївський завод промислового машинобудування" (постачальником) та ПрАТ "Євраз ОСОБА_2" (покупцем) укладений договір поставки №598, на підставі п.1.1 якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві запасні запчастини до ГШО та інші товарно-матеріальні цінності, а покупець - прийняти та оплатити товар на передбачених договором умовах.
Згідно з п.1.2 договору номенклатурний перелік, асортимент, кількість ціна та вартість товару, умови оплати узгоджуються сторонами в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.п.2.2, 2.3 договору сторони погодили, що базисні умови поставки товару узгоджуються на кожну поставку окремо і вказуються в Специфікаціях , які є невід'ємною частиною цього договору. Постачальник зобов'язаний поставити товар протягом терміну, погодженого сторонами та зазначеного в специфікаціях до цього договору.
На підставі п.3.1 договору загальна сума товару визначається сумами всіх специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з специфікаціями №21 від 23.09.2014р. та № 22 від 25.09.2017 ТОВ"Миколаївський завод промислового машинобудування" зобов'язався поставити товар в кількості трьох одиниць: конвеєр стрічковий ЛК-МС за ціною 278000грн. за одиницю товару; конвеєр стрічковий ЛК-15 за ціною 324000грн. за одиницю товару; конвеєр стрічковий ЛК-12 за ціною 244000грн за одиницю товару, а також товар в кількості двох одиниць - вібропитатель ВДПУ-4ТМ за ціною 225999грн.99коп. за одиницю товару у строки, передбачені п.6 обох специфікацій, а саме протягом 90 календарних днів з дати специфікації, тобто до 24.12.2014р..
Згідно з п.3 цих специфікацій умовами оплати є факт поставки 30 календарних днів з моменту надходження товару на склад покупця .
Відповідно до п.2 додаткової угоди №5 від 30.12.2014р. до договору сторони змінили умови оплати за специфікацією №22, а саме: перша частина - передплата в розмірі 300000грн., а друга частина - по факту 30 календарних днів з моменту надходження товару на склад покупця.
Додатковою угодою №5 від 30.12.2014р. дія договору була продовжена до 31.12.2015р.,
На виконання умов договору поставки позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 973999грн.99коп., що підтверджується видатковими накладними №2 від 19.02.2015р. на суму 244000грн., №3 від 11.03.2015р. на суму 451999грн.99коп. та №4 від 13.03.2015р. на суму 278000грн..
В порушення взятого на себе грошового зобов'язання за вказаним договором відповідач здійснив лише передплату на суму 300000грн., в результаті чого у останнього утворилася заборгованість перед ТОВ "Миколаївський завод промислового машинобудування" на загальну суму 673999грн.99 коп..
06.06.2017р. ТОВ"Миколаївський завод промислового машинобудування" (клієнтом) та ТОВ "Фінансова компанія "Артфінброк" (фактором) укладено договір факторингу №0106-2017/ЮОФК (у вигляді відступлення права грошової вимоги).
Згідно з п.1.1. вказаного договору клієнт відступає фактору своє право грошової вимоги в розмірі 673999грн.99коп., у тому числі, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми та всі можливі штрафні санкції, передбачені основним договором та чинним законодавством України за період, який може бути нараховано як до так і після укладення договору, яка належить ТОВ "Миколаївський завод промислового машинобудування" на підставі договору поставки №598 від 14.02.2013р..
Відповідач був повідомлений про зміну кредитора відповідно до п.3.1.2 договору факторингу та цей факт ним не спростований.
16.06.2017р. позивач надіслав претензію відповідачу з вимогою про погашення заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.
У зв"язку з неоплатою в повному обсязі товару, поставленого за договором №598 від 14.02.2013р. позивач нарахував три процента річних в сумі 44207грн.01коп. та інфляційні втрати в сумі 402326грн.69коп..
Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.530 названого Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ст.629 Кодексу передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов"язань за договором поставки №598 від 14.02.2013р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого за цим договором товару та ненадання ним належних і допустимих доказів, які б спростовували таке порушення, господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з товариства 673999грн.99коп. основного боргу, трьох процентів річних в сумі 44151грн.62коп. та інфляційних втрат в сумі 299981грн.27коп..
Також колегія суддів погоджується з відмовою господарським судом в задоволенні решти позовних вимог з огляду на неправильний розрахунок позивачем сум трьох процентів річних та інфляційних втрат, які при зверненні з позовом були нараховані на суму боргу з інфляційним збільшенням.
Таким чином, підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.
Доводи скаржника про неприйняття господарським судом до уваги обставин щодо припинення зобов"язань за договором поставки шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог визнані колегією суддів безпідставними, оскільки набуття права грошової вимоги не наділяє обов'язком нести грошову відповідальність за ТОВ "Миколаївський завод промислового машинобудування". Позивач не є стороною за договором поставки та не має договірних зобов'язань перед скаржником, а отже відшкодування останнім нарахованої неустойки шляхом заліку зустрічних однорідних вимог є необґрунтованим та неправомірним.
Посилання скаржника на ненадання позивачем оригіналів видаткових накладних, які в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є належними доказами поставки товару, а також на те, що в акті звірки міститься відбиток печатки товариства, яка попередньо знищена є необґрунтованими.
Так, відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У даному випадку, факт поставки товару в порядку, встановленому наведеною процесуальною нормою скаржником не спростовано.
При цьому вказані доводи апеляційної скарги та доводи щодо припинення зобов"язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є взагалі взаємовиключними.
Клопотання скаржника про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
Згідно з п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Докази, зібрані по даній справі дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом дослідження, у зв"язку з чим, розгляд справи господарським судом Миколаївської області не унеможливлює розгляд даної справи.
Відсутні також і підстави для задоволення клопотання скаржника про заміну сторони в порядку процесуального правонаступництва.
Відповідно до ст.520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Докази наявності згоди позивача щодо заміни боржника по зобов"язаннях за договором поставки №598 від 14.12.2013р. на ТОВ"Хуторський каменяр" скаржником до клопотання не додані.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, суд
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2017р. у справі №904/7196/17 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;
- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного ОСОБА_2 протягом двадцяти днів з урахуванням положень ст.288 Господарського процесуального кодексу України;
- повна постанова складена 26.12.2017р.
Головуючий суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.О.Вечірко
Суддя Л.П.Широбокова