Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" грудня 2017 р.Справа № 922/2168/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
при секретарі судового засідання Бєсєдіною М.М.
розглянувши матеріали справи
за заявою ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"
про визнання банкрутом ФОП Жерьобкін Микола Васильович, м. Харків
за участю сторін:
пр-к АТ "Банк "Фінанси та Кредит" - Кузнецова Н.А. (дов. від 14.12.17 р.),
ліквідатор - не з'явився,
Постановою суду від 10.08.2017 р. фізичну особу-підприємця Жерьобкіна Миколу Васильовича визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича, зобов'язавши його виконати ліквідаційну процедуру.
Ухвалою суду від 03.10.17 р., враховуючи, що до господарського суду надійшла заява ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та кредит" на загальну суму 61 580 079,56 грн, суд призначив справу до розгляду, зобов'язавши ліквідатора надати суду докази розгляду вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 17.10.2017 р. розгляд заяви кредитора відкладено, зобов'язавши ліквідатора надати суду докази розгляду вимог кредитора, а кредитора-заявника надати суду уточнення до заяви.
Ухвалою суду від 02.11.17 р. відкладено розгляд заяви кредитора, зобов'язавши кредитора-заявника надати суду уточнення до заяви, копію якої направити на адресу боржника.
Від ФОП Жерьобкіна М.В. на адресу суду надійшла заява про застосування строків позовної давності, в якій боржник просить суд застосувати строки позовної давності у відповідності із чинним законодавством України щодо стягнення грошових коштів за кредитним договором №318/02-Ф від 19.02.08 р., щодо стягнення відсотків, простроченої заборгованості по відсоткам та пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту та відсоткам.
Ухвалою суду від 16.11.17 р. відкладено розгляд заяви кредитора на 12.12.17 р. з метою надання уточненого повідомлення про результат розгляду вимог кредиторів з урахуванням заявленої банкрутом заяви про застосування строку позовної давності.
В судовому засіданні 12.12.17 р. було оголошено перерву в судовому засіданні до 18.12.17 р. Після перерви розгляд справи продовжується.
Після перерви ліквідатор в судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду від ліквідатора надійшло уточнене повідомлення про результати розгляду кредиторських вимог ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", в якому вимоги кредитора визнає частково на загальну суму 8 230 367,55 грн.
Присутній в судовому засіданні представник банку підтримав свою заяву з грошовими вимогами до банкрута в повному обсязі та залишив її розгляд на розсуд суду.
Розглянувши матеріали справи, заяву кредитора, додані до заяви кредитора документи, заяву боржника про застосування строків позовної давності, повідомлення ліквідатора про результати розгляду вимог кредитора, заслухавши пояснення представника кредитора, суд дійшов висновку, що заява кредитора підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Форми судового процесу встановлені статтею 12 ГПК України, частиною 6 якої передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". При цьому відповідно до статей 13 та 74 ГПК України обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, а господарський суд, відповідно до приписів статті 86 ГПК України, оцінює докази сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись принципом верховенства права (ст. 11 ГПК).
Ліквідатор у відповідності до вимог ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.2013р. (далі - Закон про банкрутство) зобов'язаний розглядати вимоги кредиторів у ліквідаційної процедурі.
У відповідності до ч.8 ст. 91 Закону про банкрутство передбачено, що офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог до банкрута, який не може перевищувати двох місяців
Частиною 1 ст. 92 Закону про банкрутство передбачено, що господарський суд розглядає вимоги, заявлені кредиторами або боржником, у строки передбачені ч. 8 ст. 91 цього Закону. За наслідками розгляду зазначених вимог господарський суд виносить ухвалу про порядок і розмір задоволення вимог кредиторів.
Згідно ч. 3 ст. 92 Закону про банкрутство встановлено, що вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого ч. 8 ст. 91 цього Закону, задовольняються в останню чергу.
Оголошення про визнання фізичної особи-підприємця Жерьобкіна М.В. та відкриття ліквідаційної процедури було опубліковано на веб-сайті ВГСУ за № 45217 від 11.08.2017р. Кредитор звернувся до суду 02.10.2017р. у встановлений термін.
Як вбачається із заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, між ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" та Жерьобкіним М.В. 19.02.2008 р. було укладено кредитний договір №318/02-Ф, відповідно до якого банк надає позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 6 955 000,00 грн з оплатою по процентній ставці 17,5% строком до 19.02.2020 року згідно графіку погашення.
В забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором 19.02.2008 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та Жерьобкіним М.В. був укладений іпотечний договір, за умовами якого Жерьобкін М.В. передав в іпотеку ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" придбане нерухоме майно: нежитлову будівлю літ "А-1" під номером 54-Г по проспекту П'ятдесятиріччя ВЛКСМ м. Харкова, заг. площею 720,2 кв.м., як забезпечення повернення Жерьобкіним М.В. зазначеного кредиту.
Внаслідок неналежного виконання зобов'язань станом на 10.08.2017 р. за період з 16.03.2010 р. по 09.08.2017 р. утворилась заборгованість Жерьобкіна М.В. на загальну суму 61 580 079,56 грн і включає в себе:
- 128 825,20 грн строкової заборгованості по відсоткам за період з 17.03.2010 по 09.08.2017 р.;
- 8 570 096,63 грн простроченої заборгованості по відсоткам за період з 17.03.2010 по 09.08.2017 р.;
- 52 881 157,73 грн пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту та відсоткам.
Заявлені вимоги підтверджуються розрахунком заборгованості за кредитним договором №318/02-Ф від 19.02.2008 за період з 17.03.2010 по 09.08.2017 р., Кредитним договором №318/02-Ф від 19.02.2008, рішенням Московського районного суду м. Харкова від 09.07.2010 р. по справі № 2-7674/10.
Судом встановлено, що постановою господарського суду від 10.08.2017 р. про визнання фізичної особи-підприємця Жерьобкіна Миколу Васильовича банкрутом було визнано безспірні вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в сумі 7 707 520,61 грн (990 206,44 грн залишку процентів за користування кредитними коштами та 6 717 314,17 грн - сума заборгованості за кредитом), які нараховані за період з 26.02.2008 р. по 05.10.2009 р. Тобто, після публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом банк звернувся з вимогами до банкрута, що були розраховані за інший період, а саме: з 16.03.2010 р. по 09.08.2017 р.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України та 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Проте, 16.11.2017 р. банкрутом ФОП Жерьобкіним М.В. було подано до суду заяву про застосування строків позовної давності щодо стягнення грошових коштів за кредитним договором №318/02-Ф від 19.02.2008 р. щодо стягнення відсотків, простроченої заборгованості по відсоткам та пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту та відсоткам.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до норм ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Нормами ст. 257 цього ж кодексу передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
При цьому, згідно з приписами ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Частиною сьомою статті 261 ЦК передбачено, що винятки з правила частини першої цієї статті можуть бути встановлені законом.
Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.13 р. спеціальних норм про позовну давність не встановлено, отже, до цих правовідносин застосовуються загальні норми позовної давності.
Відповідно до статті 257 ЦК позовна давність установлюється тривалістю в три роки.
Згідно ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (частина перша статті 258 ЦК). Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч. 2 ст. 258). Водночас законодавець не допускає зміни порядку обчислення позовної давності, встановленого імперативними нормами статей 253-255 ЦК.
Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК).
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 2 ст. 9 ЦК України та ч. 1 ст. 223 Господарського кодексу України (далі - ГК України) позовна давність застосовується до вимог, що випливають з майново-господарських зобов'язань, визначених ст. 175 ГК України.
Разом з тим, у відповідності до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Тобто, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Як встановлено господарським судом, банкрут ФОП Жерьобкін М.В. неналежно виконував умови кредитного договору, на підставі якого у нього виникла заборгованість перед банком ПАТ "Банк "Фінанси та кредит". Враховуючи наявність порушеного права, банк звернувся до суду із заявою з грошовими вимогами до банкрута після публікації повідомлення про визнання боржника банкрутом та вдікриття ліквідаційної процедури.
Проте, відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Перевіривши розрахунок здійснений ліквідатором банкрута за період в межах строку позовної давності, з обмеженням розміру пені подвійною ставкою НБУ, розмір відсотків за користування кредитними коштами за період з 10.08.2014 р. по 10.08.2017 р. (тобто три роки, що передує поданню заяви) складає 5 127 261,26 грн; сума пені за порушення строків виплати основного зобов'язання з повернення кредиту за період з 10.08.2016 по 10.08.2017 р. (тобто строком в один рік, що передує поданню заяви) складає 1 863 916,65 грн; сума пені за порушення строків оплати відсотків за період з 10.08.2016 до 10.08.2017 р. складає 1 239 189,65 грн. Отже загальний розмір вимог ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", який підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів ФОП Жерьобкіна М.В. складає 8 230 367,56 грн.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що вимоги кредитора перевірені судом, суд вважає за необхідне зобов'язати ліквідатора включити вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в загальній сумі 8 230 367,56 грн до реєстру вимог кредиторів, в решті вимог відмовити, в зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Керуючись ст. ст. 37-48, 90-92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 256-258, 261, 267 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 74, 86, 232-234 ГПК України,
1. Визнати частково вимоги кредитора ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" в загальній сумі 8 230 367,56 грн, з якої: 5 127 261,26 грн - заборгованість по сплаті відсотків за період з 10.08.2014 до 10.08.2017 р.; 3 103 106,30 грн - пеня за період з 10.08.2016 р. по 10.08.2017 р., які включити у третю чергу; а також 3200 грн судового збору включити у першу чергу задоволення. В решті вимог відмовити.
2. Зобов'язати ліквідатора внести до реєстру вимог кредиторів вищевказану суму боргу.
3. Ухвалу направити ліквідатору, кредитору-заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала підписана 26.12.2017 р.
Суддя Міньковський С.В.