65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" грудня 2017 р.
м. Одеса
Справа № 916/4094/15
За заявою: Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (45000, м. Ковель, вул. Чубинського, 1) про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 23.02.2016р. та поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання у справі №916/4094/15
За позовом: Публічного акціонерного товариства “Імексбанк” (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, 12 А);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Бугаз Делюкс” (46000, Волинська область, м. Ковель, бульвар Лесі України, буд. 11);
про стягнення 146 932 000,00 грн.
Головуючий суддя Щавинська Ю.М.
Суддя Малярчук І.А.
Суддя Петренко Н.Д.
Представники:
від заявника: не з'явився;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: розглядається в порядку ст.ст.329, 334 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.02.2016р. (головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Малярчук І.А., суддя Бездоля Д.О.) позов Публічного акціонерного товариства “Імексбанк” задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бугаз Делюкс” (46000, Волинська область, м. Ковель, бульвар Лесі України, буд. 11, код ЄДРПОУ 36155103) на користь Публічного акціонерного товариства “Імексбанк” (65039, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, проспект Гагаріна, буд. 12-А, код ЄДРПОУ 20971504) заборгованість за кредитом у сумі 146 932 000/сто сорок шість мільйонів дев'ятсот тридцять дві тисячі/ грн. 00 коп.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бугаз Делюкс” (46000, Волинська область, м. Ковель, бульвар Лесі України, буд. 11, код ЄДРПОУ 36155103) до Державного бюджету України (№ рахунку 31210206783008; отримувач: УК у м. Одесі/Приморський район; код отримувача ЄДРПОУ 38016923; банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області; МФО: 828011; код класифікації: 22030101; Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 182 700 /сто вісімдесят дві тисячі сімсот/ грн. 00 судового збору.
23.02.2016р. на примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2016 року у справі №916/4094/15 було видано відповідні накази.
12.12.2017р. до канцелярії суду від Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 23.02.2016р. у справі №916/4094/15 щодо стягнення судового збору та поновлення строку для пред'явлення вказаного наказу до виконання.
В обґрунтування зазначеної заяви заявник вказує, що 19.06.2017р. Приморським відділом державної виконавчої служби м. Одеса було винесено постанову про повернення виконавчого документа - наказу Господарського суду Одеської області від 23.02.2016р. щодо стягнення з ТОВ “Бугаз Делюкс” судового збору у розмірі 182700грн. стягувачу.
При цьому, посилаючись на положення ч. 4 ст. 15 Закону України „Про виконавче провадження”, заявник вказує, що за рішеннями про стягнення судового збору стягувачем є Державна судова адміністрація України, з урахуванням чого і просить здійснити заміну сторони виконавчого провадження - стягувача.
Крім того, вказаною заявою Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області просить суд поновити строк для пред'явлення такого наказу до виконання.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Одеської області від 14.12.2017р. призначено повторний автоматичний розподіл вищевказаної заяви для внесення змін до складу колегії суддів у зв'язку із закінченням з 13.03.2017р. терміну повноважень члена колегії судді Бездолі Д.О., за результатами якого визначено склад колегії суддів - головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Петренко Н.Д. та суддя Малярчук І.А.
Ухвалою суду від 14.12.2017р. вказану заяву прийнято до розгляду у вищевказаному складі суду із призначенням розгляду в засіданні суду 26.12.2017р.
В судове засідання представник заявника, позивача та відповідача не з'явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином шляхом надіслання на їх адреси вищевказаної ухвали суду.
Приймаючи до уваги, що явка представників сторін та заявника була визнана необов'язковою, суд вважає за можливе розглянути заяву Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області за їх відсутністю.
Суд при цьому зазначає, що 15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.
Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Розглянувши заяву Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 23.02.2016р. у справі №916/4094/15 та поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.
Частиною 6 ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження” також передбачено право стягувача, у разі пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання та їх достатності для відновлення такого строку, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, наказ Господарського суду Одеської області у справі № 916/4094/15 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бугаз Делюкс” (46000, Волинська область, м. Ковель, бульвар Лесі України, буд. 11, код ЄДРПОУ 36155103) до Державного бюджету України (№ рахунку 31210206783008; отримувач: УК у м. Одесі/Приморський район; код отримувача ЄДРПОУ 38016923; банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області; МФО: 828011; код класифікації: 22030101; Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 182 700 /сто вісімдесят дві тисячі сімсот/ грн. 00 судового збору було видано 23.02.2016р. із зазначенням, що він є дійсним для пред'явлення згідно ст. 22 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції, що діяла станом на день винесення наказу) до 24.02.2017р.
У відповідності до ст. 23 Закону України “Про виконавче провадження” в редакції, що діяла на момент видачі наказу, вказаний строк переривається, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Згідно ч.2 та ч.3 вказаної статті Закону, після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Як встановлено судом, виконавчий документ було подано Ковельською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області для виконання до органу ДВС.
Разом з тим, згідно постанови Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса від 19.06.2017р. (а.с.125) вищевказаний наказ на підставі п. 2 ч. 7 Закону України „Про виконавче провадження” було повернуто у зв'язку із тим, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
У п. 2 вказаної постанови зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлено для виконання у строк до 19.06.2018р.
Водночас, перехідними положеннями Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02.06.2016р., який набрав чинності з 05.10.2016р., встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Відтак, з урахуванням положень ст.12 вказаного Закону, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України „Про виконавче провадження” в редакції, що діяла на час повернення виконавчого документу, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Таким чином, строк пред'явлення виконавчого документу, згідно вказаних приписів чинного законодавства сплинув 19.09.2017р.
За приписом статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Водночас, статтею 124 Конституції України, з якою кореспондуються положення п. 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України, встановлено імперативний припис, згідно якого судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до приписів статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абзац 3 пункт 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").
Згідно з вимогами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року (пункт 40) у справі Горнсбі поти Греції зазначено: "…право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін.
Крім того, господарський суд, застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року (пункт 43), зазначає, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
При цьому неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого ст. 1 Протоколу № 1 (п. 53 рішення ЄСПЛ у справі "Войтенко проти України" від 29 червня 2004 року № 18966/02).
Таким чином, з огляду на викладені обставини, суд, враховуючи зміни в законодавстві, зокрема, прийняття 02.06.2016р., тобто після видачі наказу, нового Закону України „Про виконавче провадження”, положеннями якого значно скорочено строк пред'явлення державними органами виконавчих документів до виконання, доходить до висновку про наявність поважних причин для поновлення пропущеного строку.
З урахуванням викладеного, враховуючи принцип обов'язковості та невідворотності виконання судового рішення, яке, як у даному випадку, набрало законної сили та цілком визнано сторонами, суд доходить висновку про задоволення заяви щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 23.02.2016р. у справі №916/4094/15 до виконання.
Таким чином, клопотання Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду Одеської області від 23.02.2016р. у справі №916/4094/15 до виконання підлягає задоволенню із встановленням такого строку з урахуванням положень ст.12 Закону України „Про виконавче провадження” у термін до 19.03.2018р.
При цьому, вирішуючи питання щодо заміни сторони виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 23.02.2016р. у справі №916/4094/15 з Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на Державну судову адміністрацію України, суд зазначає таке.
Згідно ч.1 та 2 ст. 334 Господарського кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Зазначене цілком кореспондується з ч.5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно ч. 3 ст. 334 ГПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Згідно ст. 116 ГПК України в редакції, яка діяла на момент видачі наказу, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.
Таким чином, судом, з урахуванням вказаних положень закону, стягувачем за вищевказаним наказом щодо стягнення судового збору, з урахуванням місцезнаходження відповідача, було визначено Ковельську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області.
Разом з тим, 05.10.2016р. набрав чинності Закон України „Про виконавче провадження” № 1404-VІІІ від 02.06.2016р., з набранням якого втратив чинність Закон України „Про виконавче провадження” № 606-ХІV від 21.04.1999р.
За змістом ч. 4 ст. 15 Закону України „Про виконавче провадження”від 02.06.2016р., за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що заміна сторони виконавчого провадження (стягувача) можлива на будь-якій стадії виконавчого процесу, суд доходить висновку про наявність підстав для заміни стягувача (сторони виконавчого провадження - стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 19.06.2017р. у справі № 916/4094/15) з Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Чубинського, 1, код ЄДРПОУ 39497686) на Державну судову адміністрацію України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
Керуючись ст.ст.234, 329, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (45000, м. Ковель, вул. Чубинського, 1) про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 23.02.2016р. у справі №916/4094/15 та поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання задовольнити.
2. Поновити пропущений Ковельською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області строк для пред'явлення наказу Господарського суду Одеської області від 23.02.2016р. у справі №916/4094/15, встановивши термін його пред'явлення до 19.03.2018р.
3. Здійснити заміну сторони у виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/4094/15 від 23.02.2016р., а саме замінити стягувача - Ковельську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Чубинського, 1, код ЄДРПОУ 39497686) на Державну судову адміністрацію України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
Ухвала набирає законної сили 26.12.2017р.
Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області
протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Ю.М. Щавинська
Суддя І.А. Малярчук
Суддя Н.Д. Петренко