ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.12.2017Справа №910/20787/17
За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 4234,30 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
Від позивача Сайдак А.О., довіреність №254 від 10.10.2017
Від відповідача не з?явився
Суть спору:
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" про відшкодування шкоди в порядку регресу 4234,30 грн.
Ухвалою суду від 24.11.2017 порушено провадження у справі №910/20787/17 та призначено розгляд справи на 08.12.2017.
06.12.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи у справі.
В судове засідання 08.12.2017 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання 08.12.2017 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.
Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні, судом встановлено не було, в зв'язку із чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні останнього в зв'язку із необґрунтованістю.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 08.12.2017 було винесено рішення .
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.
04.06.2016 між позивачем та ТОВ «Перша лізингова компанія», як страхувальником було укладено Договір страхування №250529913.16 було укладено Договір страхування №250529913.16, відповідно до умов якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля марки «Пежо», д.р.н. НОМЕР_1.
07.04.2017 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Пежо " д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля «БМВ» д.р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 16.06.2017, визнано винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до рахунку-акту №АМН0082188 від 26.04.2017 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Пежо», д.р.н. НОМЕР_1 склала 5081,16 грн.
Позивач зазначив, що на підставі вище зазначеного рахунку-акту, після відрахування суми, що не підлягає оплаті, позивачем було виплачено страхове відшкодування страхувальнику у розмірі 4234,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5522 від 07.06.2017.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.
Відповідно до ч.2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у розмірі 4234,30 грн.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЗДОРОВО» (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86-Н, ідентифікаційний номер 33637321) на користь Приватногог акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, ідентифікаційний номер 16285602) страхове відшкодування у розмірі 4230 (чотири тисячі двісті тридцять) грн. 30 коп., судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 15.12.2017
Суддя В.І. Мельник