ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.12.2017Справа №910/20240/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКОРДІА АЛЬЯНС ТРЕЙД»
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІОР -ТРЕЙД"
про стягнення заборгованості 100 000 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНКОРДІА АЛЬЯНС ТРЕЙД» подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІОР -ТРЕЙД" про стягнення заборгованості 100 000 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2017 порушено провадження у справі №910/20240/17 та призначено розгляд справи на 08.12.2017.
В судове засідання 08.12.2017 представники сторін не з'явилися, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направили.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.
В судовому засіданні 08.12.2017 винесено рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.
15.04.2016 між позивачем, як позичальником та відповідачем, як позикодавцем, було укладено Договір №15/04/16 про надання поворотної фінансової допомоги , відповідно до умов якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до п. 1.2 Договору поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Згідно п. 2.1 Договору, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 195 000 000,00 грн.
Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 15.04.2017. ( п. 3.1 Договору).
Позивач зазначив, що виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, тоді як відповідачем в порушення взятих на себе обов'язків утворилась заборгованість в розмірі 100 000 грн.
Позивач зазначив, що станом на день слухання справи відповідач свої зобов'язання по поверненню фінансової допомоги не виконав, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду для захисту своїх порушених прав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, докази на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав та не надіслав.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою договором позики.
У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повернення коштів, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з повернення коштів у розмірі 100 000.00 грн., заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Kеруючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст. 75 ст. 82, ст. 82-1, ст. 84, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІОР-ТРЕЙД» (01054, м. Київ, вул. В'ячеслава Чорновола, будинок 41, офіс 201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКОРДІА АЛЬЯНС ТРЕЙД» (03061, м. Київ, вул. Промислова, б.10, ідентифікаційний номер 39516855) основну заборгованість в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Мельник В.І.