Рішення від 11.12.2017 по справі 910/22683/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2017Справа №910/22683/15

За позовом Державного підприємства "Одеська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвагон Транслізинг"

про стягнення 2 458 116,41 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Оприсняк Б.Р., довіреність №76-Д від 21.09.2016

Гордієнко М.М., довіреність №103-Д від 25.01.2017

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Одеська залізниця" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвагон Транслізинг" про стягнення 2 458 116,41 грн.

Ухвалою від 02.09.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи було призначено на 29.09.2015 р.

Ухвалами від 10.11.15р. у справі призначено інженерно-технічну експертизу та зупинено провадження по справі.

30.06.16р. до Господарського суду міста Києва повернулися матеріали справи № 910/22683/15 разом з клопотанням судових експертів про необхідність надання додаткових документів, забезпечення експертам доступу до обох об'єктів дослідження або надати висновок дослідження площини зламу боковини № 31248 вагона № 67395277.

Ухвалою від 02.07.16р. поновлено провадження по справі.

19.07.16р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали на виконання вимог ухвали.

28.07.16р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

Ухвалою від 28.07.16р. розгляд справи відкладено на 30.08.16р.

29.08.16р. через відділ діловодства суду надійшла відповідь від Львівського НДІСЕ.

30.08.16р. через відділ діловодства суду відповідачем подано додаткові пояснення.

Ухвалою від 30.08.16р. розгляд справи відкладено на 27.09.16р.

14.09.16р. через відділ діловодства суду ДП "Придніпровська залізниця" подала додаткові пояснення.

13.10.16р. через відділ діловодства суду РФ "Придніпровська залізниця" надала додаткові пояснення та повідомила, що всі наявні документи були надані суду, будь-які інші документи з даної справи відсутні.

27.09.16р. судове засідання не відбулося.

Ухвалою від 12.10.16р. розгляд справи призначено на 08.11.16р.

Розглянувши клопотання Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про необхідність надання додаткових документів, забезпечення експертам доступу до обох об'єктів дослідження або надати висновок дослідження площини зламу боковини № 31248 вагона № 67395277, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" у разі коли для вирішення поставлених перед експертом питань йому необхідні додаткові матеріали (документи, зразки тощо) він з огляду на положення частини четвертої статті 31 Господарського процесуального кодексу України вправі просити господарський суд про їх надання. Водночас законом не передбачено повноважень судового експерта щодо витребування та одержання додаткових матеріалів безпосередньо від учасників судового процесу. Тому господарський суд не може покладати на останніх обов'язок надавати додаткові матеріали безпосередньо експертові на його вимогу.

Клопотання про надання інформації та додаткових документів розглядається господарським судом після поновлення провадження у справі; за необхідності для розгляду такого клопотання суд може витребувати матеріали справи з експертної установи, а також повідомити учасників судового процесу про час і місце проведення відповідного судового засідання. Після розгляду клопотання провадження у справі знову зупиняється, а матеріали справи, якщо вони були витребувані судом, надсилаються до експертної установи. При цьому господарським судам слід мати на увазі можливість настання передбачених пунктами 1.13 і 4.9 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 наслідків у вигляді повернення матеріалів справи суду, який призначив експертизу, або повідомлення експертом суду про неможливість надання висновку.

Сторонами надано до суду додаткові матеріали які витребувані судовим експертом.

Як вказано в клопотанні судових експертів, відповідно до ухвали від 28.04.2016 сторони процесу ДП "Одеська залізниця" та ТОВ "Спецвагон Транслізинг" повинні були забезпечити експертам доступ до об'єкта дослідження. Відповідно до матеріалів господарської справи №910/22683/15 у вагонному депо Одеса-Застава-1 знаходиться лише консольна частина боковини №31248 (лист від 11.03.2016 №ГІЮ-14/1210), а бокова рама №31248 вагона №67395277 ТОВ "Спецвагон Транслізинг" не передавалася (лист від 01.03.2016 р. №1268).

Крім того в клопотанні судових експертів зазначено, що зі слів працівників депо Одеса-Застава-1 друга частина боковини вагона була передана ДП "ДНДЦ УЗ" (м. Київ) і TOB "Amsted Rail Company Іпс" для проведення досліджень.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Спецвагон Транслізинг" звернулося до ТОВ "Амстед-Рейл" з проханням забезпечити експертам Львівського НДІСЕ можливість огляду обидвох частин боковини в одному місці, а у випадку, якщо при проведені досліджень у ДП "ДНДЦ УЗ" (м. Київ) і TOB "Amsted Rail Company Іпс" частина боковини була знищена, надати висновок дослідження площини зламу боковини №31248 вагона №67395277, проведеного спеціалістами ДП "ДНДЦ УЗ" (м. Київ) і TOB "Amsted Rail Company Іпс".

У відповідь ТОВ "Амстед-Рейл" листом №112/08/16 від 11.08.2016р. надало інформацію щодо можливості огляду та місцезнаходження однієї частини боковини №31248, яка була отримана ними від депо Одеса-Застава-1, а також: висновок дослідження площини зламу боковини, який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Ухвалою суду від 08.11.2016 зупинено провадження у справі № 910/22683/15 до надання висновків судової експертизи, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (або до надання висновку чи повідомлення про неможливість проведення судової експертизи), та повернення матеріалів справи № 910/22683/15 до суду.

06.11.2017 відділом діловодства суду від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України отримано Висновок №4455/4456 комплексної інженерно-транспортної експертизи по господарській справі №910/22683/15 за позовом Державного підприємства "Одеська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвагон Транслізинг".

Відповідно до ч. 3 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою суду від 17.11.2017 поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 11.11.2017.

06.12.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про заміну сторони у справі в порядку правонаступництва.

11.12.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано додаткові пояснення у с праві.

В судове засідання 11.12.2017 представник позивача не з'явився, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.

В судове засідання 11.12.2017 представник відповідача з'явився, надав суду усні пояснення у справі та просив суд відмовити в задоволенні позову. Щодо клопотання позивача пр. заміну правонаступником не заперечив.

Судом клопотання представника позивача задоволено.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 11.12.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення .

Заслухавши представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.

02.03.2014 на перегоні Буялик - Чорноморська Одеської залізниці під час слідування поїзда № 1619 стався сход 22-го з голови поїзда вагона № 67395277 (власником якого є відповідач) обома колісними парами другого за напрямком руху візка.

Позивач зазначив, що вказівкою начальника залізниці від 03.03.2014 № Н-6/44 було призначено комісію з розслідування зазначеної транспортної події, з викликом відповідних представників та спеціалістів. Службовим розслідування зазначеного випадку було встановлено, що при слідуванні поїзда № 1619 вагою 4953 тони, 216 вісей, у складі 54х завантажених вагонів, при електровозі ВЛ80т № 1837 приписки локомотивного депо Знам'янка, під управлінням локомотивної бригади депо Помічна у складі машиніста ОСОБА_3, помічника машиніста ОСОБА_4 на 1264 км ГІК 4 прямої ділянки непарної колії перегону Буялик - Черноморська при швидкості руху 62 км/год сталося сходження 22-го з голови поїзда завантаженого залізорудним концентратом напіввагона № 67395277 обома колісними парами другого за напрямком руху візка, через злам щелепи лівої бокової рами № 31248 цього візка, з наступним виходом вагона у негабарит до парної колії, саморозчепленням автозчепів між 21-м та 22-м вагонами та спрацюванням автогальм. Поїзд зупинився головою на 1265 км перегону Буялик - Чорноморська. Відстань між 21-м та 22-м вагонами склала 200 метрів. У цей час пасажирський поїзд № 310 сполученням Одеса - Сімферополь при електровозі BJI80c № 2346 приписки локомотивного депо Котовськ, під управлінням локомотивної бригади депо Одеса-Сортувальна у складі машиніста ОСОБА_5 та помічника машиніста ОСОБА_6, рухався по парній колії у зустрічному напрямку. У світі прожектора локомотивна бригада виявила вагон, який знаходився у негабариті, у зв'язку з чим машиніст застосував екстрене гальмування, проте при швидкості руху 90 км/год було допущено бічне співударяння електровозу та вагону, через що електровоз та 12 вагонів складу пасажирського поїзду отримали пошкодження бокових частин кузовів. Пасажирський поїзд № 310 зупинився на 1263 км ПК 4 перегону Чорноморська - Буялик.

Напіввагон № 67395277 моделі 12-9044, власності ТОВ "Спецвагон Транслізинг", 2012 року побудови - ТОВ "Трансмаш" - тавро 1281, ТОВ-1 854 - ВЧДЕР Клепарів Львіської залізниці - 11.02.2014, причина - вищербина на поверхні кочення колеса.

Бокова рама № 31248 була виготовлена підприємством ТОВ "Амстед- Рейл", країна США, тавро 6732, у 2012 році.

Колія безстикова, пряма ділянка, рейки типу Р-65, шпали залізобетонні, скріплення типу КБ. Відхилень у колії, для встановленої швидкості руху вантажних поїздів не більше 80 км/год не виявлено.

Обстеженням частин бокової рами № 31248 встановлено, що злам щелепи буксового прорізу відбувся на відстані 396 мм від краю рами. Розвиток тріщини розпочався на опорній поверхні бокової рами, з переходом на вертикальні стінки із зовнішньої та внутрішньої сторони бокової рами. Поверхня зламу має неоднорідну структуру з площею 58 % крупнозернистої структури та темними площинами різних відтінків.

Обстеженням протилежного буксового прорізу цієї бокової рами також виявлено наскрізну тріщину на відстані 380 мм від краю рами з виходом на вертикальні стінки рами. Із зовнішньої сторони довжина тріщини складає 50 мм, з внутрішньої сторони - 42 мм.

Позивач зазначає, що розслідуванням встановлено, що причиною сходження з рейок вагона № 67395277 стався злам щелепи лівої бокової рами № 31248 другого за напрямком руху візка цього вагону, який виник через незабезпечення власником вагону технічно справного утримання вагона, що є порушенням ст. 68 Статуту залізниць України та не відповідає вимогам пп. 9.1, 9.4, 9.12 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411. Бокова рама візка моделі 18-7020 не витримала гарантійний термін експлуатації, що є порушенням вимог ОСТ 32.183-2001.

Відповідно до Положення про класифікацію транспортних подій на залізничному транспорті України, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 12.01.2012 № 12, дану транспортну подію було класифіковано як серйозний інцидент та віднесено за ТОВ "Спецвагон Транслізинг".

Пунктом 6.14 Положення про систему управління безпекою руху поїздів у Державній адміністрації залізничного транспорту України, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 01.04.2011 № 27 передбачено, що рішення щодо остаточної класифікації та причин транспортних подій приймає начальник Головного управління безпеки руху та екології - Головний ревізор з безпеки руху поїздів і автотранспорту Укрзалізниці. Таке рішення є обов'язковим для всіх підприємств, причетних до транспортної події, незалежно від форми власності та підпорядкування. Технічним висновком від 13.03.2014 № ЦРБ- 39/106, складеним начальником Головного управління безпеки руху Укрзалізниці, транспорту подію, що сталася 02.03.2014 на перегоні Буялик - Чорноморська, також класифіковано як серйозний інцидент та віднесено за власником вагона ТОВ "Спецвагон Транслізинг".

Позовні вимоги обґрунтовані, тим, що внаслідок вищевикладеного серйозного інциденту Одеській залізниці було завдано матеріальних збитків на загальну суму 2 458 116,41 грн.. Матеріали службового розслідування і розрахунки матеріальних збитків на адресу відповідача залізницею надсилалися, проте станом на теперішній час збитки залишаються невідшкодованими в зв'язку з відмовою відповідача.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог із підстав їх необґрунтованості та зазначив, що працівники позивача допустили ваго н до експлуатації, порахувавши його повністю справним та придатним до експлуатації, чим порушили норми експлуатації вагонів. Крім того, жодних нарікань на незабезпечення власником вагону, технічно справного утримання вагона не було як і під час відправлення вагона, та і за весь час його експлуатації.

З метою повного та об'єктивного розгляду справи, судом було призначено судову економічне експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 397 ЦК України встановлено, що володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Згідно зі ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 1 ст. 31 Статуту залізниць України встановлено, що Залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Відповідно до. ст. 68 Статуту залізниць України залізничні колії, локомотиви і вагони підприємств повинні утримуватися ними згідно з правилами, затвердженими власниками цих підприємств чи органами, до сфери управління яких вони належать. Локомотиви і вагони, що належать підприємствам і експлуатуються в загальній мережі залізниць, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України.

Згідно з п. 9.1. Правил технічної експлуатації залізниць України рухомий склад, а також спеціальний самохідний рухомий склад має утримуватися в експлуатації у справному стані, що забезпечує безперебійну роботу, безпеку руху, охорону праці і своєчасно проходити планово-попереджувальні види ремонту і технічного обслуговування.

Локомотиви і вагони, що належать іншим відомствам, підприємствам та організаціям і виходять на колії загальної мережі залізниць, мають відповідати вимогам цих Правил.

Порядок обертання такого рухомого складу на коліях загальної мережі залізниць визначається Державною адміністрацією залізничного транспортуУкраїни, а порядок виходу локомотивів на станцію примикання - начальником дирекції залізничних перевезень (начальником залізниці)( п.9.12. Правил технічної експлуатації залізниць України).

Як вбачається із змісту Висновку №4455/4456 , експерти дійшли висновку, що дії власника вагону №67395277 відповідали вимогам пунктів 9.1 Правили, ст. 68 Статуту залізниці, п. 1.3 Правил у частині забезпечення вагона №67395277 у справному стані. Оскільки, зміна конструкції вагона №6739527 не проводилась, то і не відповідності дій власника вагона вимогам пункту 5.2.1 Правил не було. Крім того експертами, також було зазначено, що власник вагона не може самостійно виявити наскрізну тріщину з внутрішньої сторони буксового прорізу бокової рами №31248 вагона №67395277, оскільки на шляху прямування контроль технічного стану даного вагона здійснюють працівники Укрзалізниці. Окрім цього, власник вагона не може самостійно визначати необхідність ремонту вагона чи його комплектуючих. Необхідність ремонту вагона визначають працівники Укрзалізниці і надсилають запит на проведення відповідного ремонту власнику вагона. Власник вагона вирішує тільки питання стосовно:оплати вартості ремонту.

Висновки позивача про те, що сходження з рейок вагона № 67395277 сталося в зв'язку зламу щелепи лівої бокової рами № 31248 другого за напрямком руху візка цього вагону, який виник через незабезпечення власником вагону технічно справного утримання вагона, що є порушенням ст. 68 Статуту залізниць України та не відповідає вимогам пп. 9.1, 9.4, 9.12 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411. Бокова рама візка моделі 18-7020 не витримала гарантійний термін експлуатації, що є порушенням вимог ОСТ 32.183-2001 не підтверджені належними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Також, суд враховує, що на момент інциденту спірний вагон у складі поїзду №1619 перебував у фактичному володінні позивача, який відповідно до Статуту залізниць України здійснював перевезення, тобто правомірно володів зазначеним вагоном (ст. 397,398 ЦК України) і, що відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В матеріалах справи наявне клопотання про заміну сторони у справі в порядку правонаступництва, відповідно до якого зазначено про заміну правонаступництва позивача Державного підприємства «Одеська залізниця» на позивача Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця».

Позивач обґрунтовує клопотання тим, що згідно з постановою КМУ від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на базі державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту, які реорганізуються шляхом злиття, утворено ПАТ "Українська залізниця", до складу якого, згідно з додатком № 1 вказаної вище постанови увійшло Державне підприємство "Одеська залізниця".

Відповідно до витягу з ЄДР, а саме графи "Дані про юридичних осіб?/. правонаступником яких є зареєстрована юридична особа" ПАТ "Українсьі залізниця" є правонаступником ДП "Одеська залізниця"

Відповідно до ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Оскільки до суду надано докази, а саме того, що правонаступником позивача ДП "Одеська залізниця" є " ПАТ "Українсьі залізниця" , то суд вбачає за необхідне залучити до участі у справі правонаступника позивача " ПАТ "Українсьі залізниця".

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 25, 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Залучити до участі у справі правонаступника позивача Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська 5, ідентифікаційний номер 40075815).

2. Відмовити в задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.12.2017

Суддя В.І. Мельник

Попередній документ
71271528
Наступний документ
71271530
Інформація про рішення:
№ рішення: 71271529
№ справи: 910/22683/15
Дата рішення: 11.12.2017
Дата публікації: 28.12.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори