вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.12.2017м. ДніпроСправа № 904/9270/17
За позовом Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі", м. Кам'янське Дніпропетровської області
до Фізичної особи-підприємця Жукової Ніни Миколаївни, м. Кам'янське Дніпропетровської області
про стягнення 4299,37 грн
Суддя Воронько В.Д.
при секретарі судового засідання Батир Б.В.
Представники:
від позивача: Миткалик Є.В., довіреність № 00.01.0237 від 18.10.2017, юрисконсульт;
від відповідача: Жукова Ніна Миколаївна, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Жовтоводським МВ УМВС України в Дніпропетровській обл. 13.08.1997.
Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Тепломережі" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Жукової Ніни Миколаївни (далі - відповідач), у якому заявило вимоги про стягнення основного боргу у сумі 3924,16 грн, інфляційних нарахувань у сумі 294,58 грн, 3% річних у сумі 80,63 грн, нарахованих позивачем із посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору на відпуск теплової енергії №1013л, укладеного між КП "Дніпродзержинськтепломережа" та відповідачем 01.10.2005.
14.11.2017 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує у зв'язку з відсутністю оформлених двосторонніх актів про постачання теплової енергії між сторонами, непостачанням позивачем теплової енергії до приміщень відповідача, а також закінченням з 01.01.2017 року строку дії договору на відпуск теплової енергії №1013л.
На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу Україна (у попередній редакції) у засіданнях суду було оголошено перерви з 14.11.2017 до 05.12.2017 та з 05.12.2017 до 19.12.2017.
15.12.2017 на підставі Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 9 частини першої розділу ХІ "Перехідні положення" нової редакції Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, розгляд цієї справи слід здійснювати за правилами, що передбачені новою редакцією ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального та спрощеного).
З огляду на те, що розгляду даної справи по суті було розпочато у судовому засіданні 14.11.2017, тобто до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, суд доходить висновку про необхідність завершення розгляду справи у порядку загального позовного провадження.
У відповідності до ст. 222 ГПК України здійснюється фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 19.12.2017 сторони підтримали свої вимоги та заперечення стосовно предмету спору.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -
01.10.2005 між Комунальним підприємством "Дніпродзержинськтепломережа" (правонаступником якого є позивач, далі - постачальник) та Приватним підприємцем Жуковою Ніною Миколаївною (далі - відповідач, споживач) було укладено договір №1013л (далі - договір), предметом якого відповідно до пункту 1.1 є продаж постачальником споживачеві теплової енергії для потреб опалення вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в цьому договорі.
Згідно з рішенням Кам'янської міської ради №469-10/VII від 30.09.2016 найменування комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніподзержинськтпло-мережа" змінено на комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Тепломережі".
Договір №1013л від 01.10.2005 набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 01.10.2006 року, в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін (п. 9.1 договору).
Матеріали справи не містять письмового повідомлення однієї зі сторін про припинення дії договору, заявленого іншій стороні у строк до 01.09.2017, тому договір вважається пролонгованим до 01.10.2018. Доказів розірвання або визнання даного договору недійсним у передбаченому законом порядку сторонами також не надано.
Пунктом 2.1 договору обумовлено, що початок та кінець опалювального періоду встановлюється рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради.
Постачальник проводить відпуск т/е для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючими ДБН по об'єктах споживача, згідно адрес: б-р. ГлаголєваБудівельників, 55; пр. Перемоги, 51 - ІІ п. Джерело - ЛБК. Споживач зобов'язаний надати проектно-технічну документацію, інвентарну справу для розрахунку теплового навантаження: а) загальна опалювальна площа - 30,5 мІ; в) планове теплове навантаження на опалення 1,12 Гкал/міс, середнє планове теплове навантаження на опалення 6,74 Гкал/рік (п. 2.2 договору).
Пунктом 2.3 договору передбачено, що облік відпущеної теплової енергії проводиться розрахунковим способом.
За умовами пункту 5.1 договору розрахунки за т/е, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів встановлених рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради (Облдержадміністрацією) або в іншій формі згідно з чинним законодавством. Рішення ВК ДМР від 16.12.2003 №740: тариф за 1 Гкал складає 84,99 грн з ПДВ. Інформація про зміну тарифів доводиться до споживача через засоби масової інформації і не є основою для перезаключення договору. Постачальник має право примінити нові узгоджені тарифи без додаткової згоди із споживачем.
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач самостійно одержує платіжну вимогу та акт про постачання теплової енергії у постачальника після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця. Споживач на протязі розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної в договорі місячної кількості т/е, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця. Споживач щомісячно зобов'язаний проводити звірку розрахунків за теплову енергію в бухгалтерії постачальника. У разі невиконання звірки на протязі кварталу сума боргу нараховується в безспірному порядку.
Згідно з п. 5.2 договору всі розрахунки за даним договором виконуються на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання т/е, що виписує постачальник споживачу.
Двосторонній акт про постачання т/е споживач підписує і один екземпляр повертає постачальнику в 3-х денний термін. В разі не повернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої т/е вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.
На виконання умов договору в опалювальні періоди 2015-2016 та 2016-2017 років позивачем поставлено теплову енергію для потреб опалення на об'єкти відповідача на загальну суму 5447,34 грн.
Акти про постачання теплової енергії №10-0002296 від 31.10.2015 на суму 66,10 грн, №11-0002681 від 30.11.2015 на суму 286,69 грн, №12-0003411 від 31.12.2015 на суму 350,40 грн, №1-00004059 від 31.01.2016 на суму 605,23 грн, №2-00004590 від 29.02.2016 на суму 262,32 грн, №3-00005056 від 31.03.2016 на суму 339,48 грн, №10-0005568 від 31.10.2016 на суму 1227,78 грн, № 11-0005817 від 30.11.2016 на суму 318,19 грн, №12-0006601 від 31.12.2016 на суму 442,70 грн, №1-00006955 від 31.01.2017 на суму 668,13 грн, №2-00007413 від 28.02.2017 на суму 580,36 грн, №3-00008172 від 31.03.2017 на суму 299,96 грн разом з рахунками на оплату послуг опалення за відповідні періоди (а.с. 18-29), актом звіряння взаємних розрахунків станом на 17.05.2017 та претензією №00.09.0441/1 від 22.05.2017 були направлені відповідачу супровідним листом від №00.09.0442/1 від 22.05.2017 (а.с. 14-15), про що свідчать опис вкладення у цінний лист від 25.05.2017 та фіскальний чек УДППЗ "Укрпошта" (а.с. 16-17).
Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тож , з огляду на умови договору та положення ч. 1 ст. 530 ЦК України відповідач повинен був здійснювати остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію до 20 числа (включно) кожного місяця, що слідую за розрахунковим.
Таким чином, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати послуг теплопостачання є таким, що настав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за надані позивачем послуги розрахувався лише частково, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями квитанцій ПАТ КБ "Приватбанк" на суму 2534,07 грн, у тому числі:
- №0.0.552335204.1 від 16.05.2016 на суму 703,19 грн (за жовтень-грудень 2015);
- №0.0.613158534.1 від 08.09.2016 на суму 262,32 грн (за лютий 2016);
- №0.0.630986619.1 від 10.10.2016 на суму 139,48 грн (за березень 2016);
- №0.0.666437326.1 від 09.12.2016 на суму 100,00 грн (за квітень 2016);
- №0.0.669315324.1 від 14.12.2016 на суму 100,00 грн (за березень 2016);
- №0.0.714350294.1 від 24.02.2017 на суму 100,00 грн (за березень 2016);
- №0.0.734733118.1 від 27.03.2017 на суму 150,00 грн (за листопад 2016);
- №0.0.764579815.1 від 15.05.2017 на суму 168,19 грн (за листопад 2016);
- №0.0.782852767.1 від 12.06.2017 на суму 168,19 грн (за листопад 2016);
- №0.0.827780227.1 від 15.08.2017 на суму 200,00 грн (за грудень 2016);
- №0.0.847238100.1 від 13.09.2017 на суму 242,70 грн (за грудень 2016);
- №0.0.881116316.1 від 27.10.2017 на суму 200,00 (за листопад 2016).
Позивачем не враховано як оплату 200,00 грн, що надійшли на інший рахунок, тому заборгованість відповідача перед позивачем із урахуванням сум часткових оплат становить 3113,27 грн.
Наданий до позовної заяви розрахунок суми основного боргу є помилковим, оскільки позивачем не враховано платежі відповідача на суму 810,89 грн, сплачені ним до дати звернення позивача до суду з позовом, в тому числі за квитанцією №0.0.881116316.1 від 27.10.2017 на суму 200,00 грн, які позивач у своєму розрахунку показав як сплачені 30.10.2017 - в день звернення до суду, але надана відповідачем квитанція має дату 27.10.2017. З огляду на наведене позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню в сумі 3113,27 грн.
На момент розгляду справи доказів погашення перед позивачем заборгованості у вказаній сумі відповідачем суду не надано.
Іншого розрахунку заборгованості відповідач не надав.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач за порушення відповідачем умов договору щодо оплати вартості поставленої теплової енергії нарахував та заявив до стягнення з нього 3% річних у сумі 80,63 грн за загальний період з 21.11.2015 по 01.06.2017 та інфляційні втрати у сумі 294,58 грн за загальний період з грудня 2015 року по травень 2017 року.
За приписами статті 611 цього Кодексу в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіркою наданих позивачем розрахунків інфляційних нарахувань та 3% річних встановлено, що їх розрахунок є вірним та вони підлягають стягненню в повному обсязі.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлену теплову енергію в сумі 3113,27 грн, інфляційних нарахувань у сумі 294,58 грн та 3% річних у сумі 80,63 грн.
Заперечення відповідача щодо відсутності у споживача обов'язку з оплати теплової енергії у зв'язку з відсутністю підписаних двосторонніх актів про постачання, а також щодо закінчення договору з 01.01.2017, не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.
Враховуючи умови пункту 9.1 договору, строк дії цього договору щорічно закінчується 01 жовтня. Таким чином, у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення договору, поданої за місяць до закінчення строку його дій, договір вважається пролонгованим на наступний рік, починаючи з 02 жовтня відповідного року. Відповідачем суду не надано доказів письмового повідомлення позивача про припинення дії договору у строк до 01.09.2017, тому договір вважається пролонгованим до 01.10.2018. Таким чином, твердження відповідача про припинення дії договору з 01.01.2017 є безпідставним, а заява останнього, подана позивачу 29.11.2017 (а.с. 58) з вимогою про розірвання договору, не може вважатися такою, що відповідає умовам пункту 9.1 цього договору.
Що стосується думки відповідача щодо недоведеності позивачем факту споживання відповідачем послуг, суд звертає увагу відповідача на те, що відсутність підписаних двосторонніх актів не є підставою для звільнення від виконання взятих на себе зобов'язань за договором, у тому числі по здійсненню розрахунків.
Умовами укладеного між сторонами договору не передбачено обов'язку позивача по направленню або врученню актів про постачання теплової енергії. Натомість пунктом 5.1 договору саме споживача зобов'язано підписувати і повертати один примірник такого акту постачальнику у триденний термін, а також щомісячно проводити звірку розрахунку за теплову енергію в бухгалтерії постачальника. Проте, відповідачем не надано ані доказів у підтвердження отримання у позивача складених ним актів та платіжних вимог, повернення цих актів позивачу у визначений договором строк, ані доказів своєчасного направлення постачальнику мотивованої письмової відмови від підписання кожного із вказаних актів про постачання теплової енергії. Тому, з урахуванням умов пункту 5.2 договору кількість отриманої теплової енергії, зазначеної в актах за спірний період, вважається беззаперечною та прийнятою відповідачем до сплати.
Згідно з п. 3.2 договору споживач зобов'язався надавати постачальнику 2-х сторонні акти, складені за участю представника постачальника для перерахунку наданих послуг по теплопостачанню не пізніше 5 діб після визначених в акті подій.
Матеріали справи не містять і відповідачем суду не надано доказів у підтверджують складання вищевказаних актів, з огляду на що заперечення відповідача з приводу якості надання позивачем послуг не можуть бути прийняті судом.
Крім того, за умовами п. 3.4 договору саме відповідач як споживач несе відповідальність за технічний стан і експлуатацію теплового обладнання.
Приписами частин 1, 3 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до частинами 1, 2 статті 86 цього Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, відповідачем не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, та не спростовано доводів позивача, наведених в обґрунтування позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1298,23 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Жукової Ніни Миколаївни (51937, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" (51914, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна, 168; ідентифікаційний код 03342573) основний борг за послуги опалення в сумі 3113,27 грн, інфляційні нарахування у сумі 294,58 грн, 3% річних у сумі 80,63 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 1298,23 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано - 27.12.2017.
Суддя В.Д. Воронько