465/4598/17
Іменем України
12.12.2017 року м.Львів
Франківський районний суд міста Львова у складі:
головуючої судді - Мартинишин М.О.
при секретарі - Потюк В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до Держаної екологічної інспекції у Львівській області
про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
позивач звернувся до суду з позовом до Держаної екологічної інспекції у Львівській області про скасування постанови Державної екологічною інспекцією у Львівській області від 14 червня 2017 року про притягнення ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на у розмірі 255,00 грн.. Свої вимоги мотивує тим, що таке рішення відповідача є протиправним, а дій незаконними та притягнення до адміністративної відповідальності - безпідставним, оскільки вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення немає, а тому просить таку постанову скасувати за відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволення по мотивах, викладених в позовній заяві і описаним вище, а також зазначила, що постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення винесена незаконно та неправомірно, у зв'язку із чим підлягає скасуванню. Просить позов задоволити.
Представник відповідача Державної екологічної інспекції у Львівській області у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце слухання справи, не з'явився, а тому суд на підставі ст. 128 КАС України вирішує справу у відсутності представника відповідача по наявних у ній матеріалах, достатніх для постановлення рішення, проти чого і не заперечив представник позивача.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ч. 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні службові і посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 12.06.2017 року відносно голови Правління ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» ОСОБА_1 було складений протокол про адміністративне правопорушення від 12.06.2017 року №009393 за ст.53 КУпАП за актом перевірки №224/03/420 складений посадовими особами Держаної екологічної інспекції у Львівській області.
14.06.2017 року вказаний протокол відносно голови Правління ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» ОСОБА_1 за ст.53 КУпАП був розглянутий головним спеціалістом відділу економічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря - державним інспектором з охорони навколишнього середовища Державної екологічної інспекції у Львівській області ОСОБА_2.
Згідно статті 283 КУпАП орган (посадова особа), розглянувши справу про адміністративне правопорушення, виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити:найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постановою головного спеціаліста відділу економічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря - державного інспектора з охорони навколишнього середовища Державної екологічної інспекції у Львівській області ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення №357-03 від 14.06.2017 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн..
Статтею 53 КУпАП передбачає відповідальність за використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із Державного Акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 виданого на підставі рішення 13 сесії III скликання Бучалівської сільради Городоцького району Львівської області від 17 грудня 2001 р. № 69, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2, що ПрАТ «Львівський облрибкомбінат» використовує земельні ділянки на території Бучалівської сільської ради Городоцького району Львівської області та землю у розмірі 299,1069 га надано позивачу в користування для виробничих потреб.
З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» сплачуючи податки, і не маючи з об'єктивних причин, можливості використовувати частину земельних ділянок для риборозведення, було змушено з метою раціонального використання земель (п."г". ст. 5 Земельного кодексу України), не руйнуючи гідротехнічних споруд (як-то: дамби, водонапуски, підпірні споруди), які є власністю позивача, беручи до уваги позитивне рішення постійних комісій Львівської обласної ради з питань екології, природних ресурсів та рекреації (ОСОБА_3) та з питань будівництва, жилого - комунального господарства, енергоефективності, альтернативної енергетики, промисловості та інвестиційної політики (ОСОБА_4) від 13.10.2016 р., на площі 42,5 га Бучалівської сільської ради, висаджено лозу енергетичної тополі, попередньо зареєструвавши в ЕДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців такий напрямок діяльності, як-вирощування багаторічних культур (КВЕД- 01.29) та внесено зміни до Статуту (нова редакція) ідентифікаційний код -22397707. (Розділу 3, Статуту, пункту 3.2, п.п. 3.2.3; п.п.3.2.4 - вирощування та переробка багаторічних (енергетичних) культур, гуртова та роздрібна торгівля продукції переробки багаторічних (енергетичних) культур. А інша площа 122 га, ПрАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» на час винесення оскаржуваної постанови проводяться за технологією риборозведення - літування, тобто залишення на літо штучної водойми без води з метою уникнення інфікування рибного стада, що підтверджується наказами ПрАТ «Львівський облрибкомбінат» від 31.12.2015 року №31/12-02 та від 28.02.2017 року №28/02-02.
У даній справі, крім висновків відповідача, який склав постанову у справі про адміністративне правопорушення, відсутні будь-які допустимі докази на підтвердження факту порушення правил використання земельОСОБА_1 у зв'язку із чим, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
За таких обставин суд дає віру тому, що ОСОБА_1 в даному випадку не порушував правил використання земель.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у п.1 Постанови від «06» березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
За правилами ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, судом враховано, що в ході судового розгляду відповідачем не надано доказів на спростування позовних вимог позивача та заперечень.
Стаття 62 Конституції України встановлює "призумцію невинуватості", відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Виходячи із ст. 9 КпАП України у ОСОБА_1 в даному випадку відсутнє адміністративне правопорушення (поступок), оскільки в його діях не була протиправної, винної(умисної або необережної) дії чи бездіяльності, якою було б порушено ст.53 КУпАП.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність, не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З вищевказаного, суд вважає, що відповідач доказів правомірності винесення постанови не надав, вимоги позивача щодо скасування постанови є правомірними і такі позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 17, 19, 94, 128, 158, 160, 161, 162, 167, 171-2 КАС України, ст.ст.293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
позов задовольнити.
Постанову Державної екологічною інспекцією у Львівській області від 14 червня 2017 року про притягнення ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на у розмірі 255,00 грн. - скасувати.
Апеляційна скарга на постанову судді подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Мартинишин М.О.