Справа № 450/724/11 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.
Провадження № 22-ц/783/5287/17 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б. :
20 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
Головуючого судді: Струс Л.Б.
суддів: Левика Я.А., Шандри М.М.
секретаря: Симець В.І.
за участі: представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 вересня 2016 року по справі за заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», заінтересовані особи : ВДВС Пустомитівська РУЮ Львівської області, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_8, про заміну сторони виконавчого провадження,-
Оскаржуваною ухвалою заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», заінтересовані особи: ВДВС Пустомитівського РУЮ Львівської області, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_8, про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.
Замінено сторону (боржника) у виконавчому провадженні № 43795154, яке було відкрито 22.06.2014 р. Відділом примусового виконання рішень Управління державного виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області на підставі виконавчого листа, виданого 12.06.2014 р. Пустомитівським районним судом Львівської області у справі № 2-1316/724/11 про стягнення з ОСОБА_9 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Львівської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу в сумі 214 381,10 доларів США та 321 232,95 грн., а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн., ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, на правонаступників: ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_10 (ІНФОРМАЦІЯ_7, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_8, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1), в особі його законного представника - матері ОСОБА_7 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1) .
Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_3, подавши апеляційну скаргу. Вважає, що кредитор втратив своє право на пред'явлення вимог спадкоємцям боржника. Вказує, що банком при первинній подачі Претензії кредитора та вимоги кредитора до спадкоємців у Пустомитівську ДНК документи були подані без належним чином завіреного документа, котрий би підтверджував повноваження ОСОБА_11 на представництво інтересів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а також від імені Львівської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а не ПАТ«Райффайзен Банк Аваль».Зазначає, що претензія кредитора подається у межах вчинення нотаріусом нотаріальної дії з видачі свідоцтва про право на спадщину. Згідно із ст..43 ЗУ «Про нотаріат» не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників. При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулись за вчиненням нотаріальної дії. Оскільки при подачі претензії кредитора та вимоги до спадкоємців Банком не було подано належним чином оформлених документів, що посвідчували б право підписанта ОСОБА_11 на представництво інтересів Пат «Райффайзен Банк Аваль» та на підписання документів від імені банку, тому вважаю, що зазначені Претензія кредитора та Вимога спадкоємцям були подані неналежним кредитором, про що свідчить лист Пустомитівської ДНК від 08.04.2015 вих.№390/02-14 та лист від 06.05.2015 вих. №504/02/14, та в порушення вимог ЗУ «Про нотаріат», нотаріус на підстав таких документів завів спадкову справу. Вказує, що відповідно до вимог ст..1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня коли він дізнався або міг дізнатись про відкриття спадщини, пред'явити вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги; кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців , що прийняли спадщину , у строки встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Просить скасувати ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 вересня 2016 року та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін., перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Матеріалами справ встановлено, що 09.11.2012 р. Пустомитівським районним судом Львівської області було ухвалено рішення у справі № 2-1316/724/11, яким позовні вимоги банку задоволено повністю та стягнуто з боржника Седлер Геннадія Анатолійовича на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитними договорами станом на 04.02.2011 р. в сумі 214 381,10 доларів США та 321 232,95 грн., а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 28.03.2014 р. у справі № 450/724/11 апеляційну скаргу Седлера Г.А. відхилено, заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.11.2012 р. в частині позовних вимог АТ «Райффайзен Банк Аваль» до Седлера Г.А. про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без змін. 12.06.2014 р. Пустомитівським районним судом Львівської області видано виконавчий лист у справі № 2-1316/724/11.
22.06.2014 р. відділом примусового виконання рішень Управління державного виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження № 43795154, на підставі виконавчого листа, виданого 12.06.2014 р. Пустомитівським районним судом Львівської області у справі № 2-1316/724/11 про стягнення з ОСОБА_9 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Львівської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу в сумі 214 381,10 доларів США та 321 232,95 грн., а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120, 00 грн.
Із Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 09.09. 2014 року вбачається, що ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 року. В силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України внаслідок смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина. Згідно вимог ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК України у склад спадщини, крім іншого, увійшли боргові зобов'язання, які встановлені рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.11. 2012 року у справі № 2 - 1316/724/11.
Згідно матеріалів спадкової справи № 305/2014 від 25.12 .2014 р. (номер у спадковому реєстрі: 56956712) слідує, що до Пустомитівської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 звернулися: 13.02. 2015 року ОСОБА_5 (арк. спад. справи 4), 31.03. 2015 року ОСОБА_7, як законний представник ОСОБА_8 (арк. спад. справи 7 зворот). Сторонами у процесі судового розгляду справи визнана та обставина, що спадкоємцями першої черги спадкування після смерті ОСОБА_9 є також його батьки: ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 10.04. 2009 року), які постійно проживали із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_3, ( Довідка № 4059 від 14.12. 2015 року, видана Сокільницькою сільською радою Пустомитівського району Львівської області), відтак згідно вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України вони (батьки) прийняли спадщину після смерті спадкодавця. Син померлого боржника ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5, на час відкриття спадщини був неповнолітнім, а тому вважається таким спадкоємцем померлого боржника, що прийняв спадщину у відповідності до ч. 4 ст. 1268 ЦК України.
Відповідно до ст.. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
З матеріалів спадкової справи № 305/2014 від 25.12 .2014 р. (номер у спадковому реєстрі: 56956712) видно, що жоден із зазначених вище спадкоємців ОСОБА_9 від спадщини після смерті останнього у встановлений законом шестимісячний строк не відмовився.
Посилання в апеляційній скарзі, що коло спадкоємців, які реалізували право на прийняття спадщини, обсяг одержаного у спадщину майна, його вартість та розмір часток спадкоємців у спадковому майні, можливо встановити тільки після оформлення ними права на спадщину відповідно до положень 1296 ЦК України, оскільки саме свідоцтвом про право на спадщину остаточно оформлюються правовідносини між спадкоємцями, колегія суддів не бере до уваги з огляду на наступне.
Аналіз норм статей 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України свідчить про те, що спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно, в тому числі нерухоме (право володіння, користування), а з моменту оформлення права власності на нерухоме майно набуває і право розпорядження ним. Відсутність у спадкоємця, який прийняв спадщину, свідоцтва про право власності на спадкове нерухоме майно не позбавляє кредитора спадкодавця звернутися на підставі норми статті 23 Закону України «Про іпотеку» до такого спадкоємця, що зволікає з отриманням свідоцтва, з вимогами про звернення стягнення на спадкове майно, яке є предметом іпотеки.
Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права й обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком прав і обов'язків, зазначених у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 цього Кодексу).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.
Так, згідно із частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 цього Кодексу «Оформлення права на спадщину»).
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.
Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що покликання ОСОБА_3 на ту обставину, що Львівська обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не належним суб'єктом звернення з претензіями до спадкоємців ОСОБА_9 є необґрунтованим.
Згідно п.п. 1.3, 1.4 Положення про Львівську обласну дирекцію ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» Дирекція є відокремленим підрозділом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (надалі - Банк). Дирекція не є юридичною особою. Дирекція діє від імені, за рахунок та в Інтересах Банку на підставі цього Положення і керується у своїй діяльності законами України, нормативно-правовими актами Національного банку України, Статутом Банку, банківською ліцензією та іншими отриманими Банком ліцензіями та дозволами, рішеннями Спостережної Ради та Правління Банку, іншими внутрішніми документами Банку. Дирекція має право у встановленому законодавством України порядку провадити від імені Банку претензійну та позовну роботу, здійснювати повноваження сторони (позивача відповідача) або третьої особи при розгляді справ у судах (господарських, адміністративних загальної юрисдикції та третейських).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 вересня 2016 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Головуючий
Судді