Справа № 466/4703/17 Головуючий у 1 інстанції: Донченко Ю.В.
Провадження № 33/783/1011/17 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
20 грудня 2017 року суддя Апеляційного суду Львівської області Маліновська-Микич О.В. з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 14 липня 2017 року,
встановив:
постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 14 липня 2017 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та оштрафовано на 20 (двадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.) в доход держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 320 грн. 00 коп.
Згідно з постановою суду ОСОБА_1 24.06.2017 близько 03 год. 20 хв. в м. Львові на проспекті Свободи, 22/24 керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Mitshubishi Lancer» н.з. НОМЕР_1, не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралась із керуванням та скоїла наїзд на тротуар (півкуля), порушивши п.п. 2.3 «б», 12.1. ПДР, чим скоїв правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 оскаржила дану постанову, просить скасувати її та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що дана постанова підлягає скасуванню з підстав неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Звертає увагу, що слухання справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції відбувалось у відсутності апелянта, оскільки подано заяву щодо слухання справи без участі, в якій апелянт визнає свою вину. Однак подана заява, в якій апелянт визнає себе винною не відповідає дійсності. Також апелянт вказує, що жодних пояснень з приводу адміністративного правопорушення раніше не давала. Більше того, вважає, що жодної дорожньо-транспортної пригоди не було, та як будь яких збитків та травм нікому не заподіяно, а автомобіль пошкоджень не отримував.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, вивчивши матеріали адміністративної справи №466/4703/17 та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, зобов'язаний був з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винною у порушенні правил дорожнього руху, що відповідає фактичним обставинам справи.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 259329 від 24 червня 2017 року, схемою ДТП, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також іншими доказами по справі.
Щодо доводів апелянта про те, що суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, то такі на думку суду є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суддя першої інстанції врахував та вказав у постанові усі зазначені в матеріалах справи докази.
Також, ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі вказує, що жодної дорожньо-транспортної пригоди не було, та як будь-яких збитків та травм нікому не заподіяно, а автомобіль пошкоджень не отримував, однак такі до уваги суду не беруться, оскільки такі спростовуються вищенаведеними матеріалами справи.
Більше того, 13 липня 2017 року ОСОБА_1 направила на адресу суду першої інстанції заяву в котрій вказала, що вину у вчиненні адміністративного правопорушенні, передбаченого ст. 124 КУпАП визнає та просить справу слухати у її відсутності.
Посилання апелянта на те, що вищенаведена заява не відповідає дійсності, на думку суду спрямовані на уникнення відповідальності і умисне, свідоме спотворення дійсних обставин вчинення правопорушення.
На стадії апеляційного провадження особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її представником не було наведено обґрунтованих доводів відсутності у її діях складу адміністративного правопорушення.
Отже, враховуючи вищевикладене, постанова судді Шевченківського районного суду м. Львова від 14 липня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування та закриття адміністративного провадження, про що ставиться питання в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 294 КУпАП суддя,
постановив:
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 14 липня 2017 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду О.В. Маліновська-Микич
Львівської області