Справа № 460/2865/17
Провадження №2/460/1596/17
22.12.2017 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Карпин І.М.,
за участю секретаря судових засідань Хархаліс Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Прилбичівської сільської ради Яворівського району Львівської області, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання власності на спадковое майна, -
18.07.2017 позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Прилбичівської сільської ради Яворівського району Львівської області про визнання власності на спадковое майна.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5, після смерті якого залишилось спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1. Ще за життя 11.01.2016 ОСОБА_5 склав заповіт, згідно якого усе належне майно заповів їй. На даний час вона бажає оформити право власності на успадкований житловий будинок після смерті батька, однак це унеможливлюється відсутністю свідоцтва про право власності на даний будинок, тому просила у судовому порядку визнати її власником будинку №21 по вул.В.Чорновола у с.Прилбичі Яворівського району Львівської області.
В судове засідання позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 не з'явилися, однак подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, позов підтримують в повному обсязі.
Відповідач - Прилбичівська сільська рада Яворівського району Львівської області, подала заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутності представника сільської ради, позов визнає та заперечень не має.
Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, однак подали заяви про розгляд справи у їхній відсутності, проти позову не заперечують.
Згідно з ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про підставність задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 побудований у 1975 році, числиться за ОСОБА_5, 1932 року народження.
11.01.2016 ОСОБА_5 склав заповіт, за яким на випадок своєї смерті усе своє майно заповів ОСОБА_2 Даний заповіт посвідчено секретарем Прилбичівської сільської ради Яворівського району Львівської області та зареєстровано в реєстрі за № 2. Заповіт не змінювався і не скасовувався, про що свідчить зроблений напис секретарем сільської ради.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 Прилбичівською сільською радою Яворівського району Львівської області.
Право власності на житловий будинок належним чином не оформлено, проте даний будинок відповідає технічним вимогам, що підтверджується технічним паспортом, який виготовлено 07.06.2016.
Спадкоємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які згідно ст.1241 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мали право на обов'язкову частку у спадщині ОСОБА_7, від належних їм часток відмовилася на користь позивача ОСОБА_2
Відповідно до ст.16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
Згідно ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч.4 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За положеннями ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частиною 5 ст.1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Позивач у справі ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем за заповітом майна померлого ОСОБА_5, спадкоємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які мали право на обов'язкову частку у спадщині ОСОБА_5, від належних їм часток відмовилися на користь позивача ОСОБА_2 Так як відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок унеможливлює позивачу належне оформлення спадкових прав, суд вважає, що за ОСОБА_2 слід визнати право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька.
На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 81, 223, 263, 265 ЦК України, суд
позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М.Карпин