Справа №464/8136/17
пр № 2/464/2089/17
14 грудня 2017 року суддя Сихівського районного суду м.Львова Чорна С.З. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Міст Експрес» про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -
позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відповідача надати їй повну і достовірну інформацію, яку вона запитувала у нього в своїй заяві від 21.10.2017р.; відшкодувати їй грошима моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
При огляді поданої позивачем позовної заяви встановлено, що така не відповідає вимогам ст.119 ЦПК з огляду на наступне.
Згідно вимог ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної. Так, відповідно до п.1.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Водночас, п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що подані до суду позовні заяви можуть містити кілька самостійних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Так, згідно положень ст.6 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується окремо за кожну позовну вимогу майнового характеру, за кожну позовну вимогу немайнового характеру та окремо за вимогу майнового та немайнового характеру. Якщо пред'явлено позов з кількома майновими або немайновими вимогами, то судовий збір сплачується з кожну вимогу окремо
Слід взяти до уваги, що згідно п.3 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно положень ч.3, 4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Натомість позивачем, в супереч вимогам ч.5 ст.119 ЦПК України, при подачі позову не додано оригіналів документів (квитанції чи платіжного доручення), що засвідчують сплату судового збору в порядку та в розмірах визначених законом, з врахуванням кількості заявлених вимог. Відомості про те, що позивач, згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору при подачі даного позову, відсутні.
Також слід врахувати, що позивач не звільнена від сплати судового збору, у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів», на підставі наступного.
Так, перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати чітко визначено статтями 3, 5 Закону України «Про судовий збір».
З 1 вересня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VIII. Вказаний закон значно змінив положення Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI. Цим Законом внесені зміни до ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.
Частина 3 ст.22 Закону України «Про захист справ споживачів», як підстава звільнення від сплати судового збору, не приймається судом до уваги, оскільки з урахуванням змін внесених до Закону України «Про судовий збір», статтю 5 викладено в іншій редакції, якою не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору.
Відповідно до ч.3 ст.2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Аналогічна позиція викладена у рішення Верховного Суду України № 6-1121цс16 від 30.11.2016, зокрема вказано, що положення ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» суперечить положенням ст.5 Закону України «Про судовий збір», які прийняті пізніше та які є спеціальними щодо вирішення питання наявності пільг щодо сплати судового збору, внаслідок чого ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» застосована бути не може.
Крім того, позивачу, на виконання вимог пунктів 5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК України, слід уточнити обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги в частині стягнення відшкодування моральної шкоди, оскільки згідно п.4 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995р. № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування немайнової (моральної) шкоди» необхідно зазначити, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, в чому конкретно полягає така шкода, якими фактичними доказами підтверджується її наявність.
Враховуючи наведене, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та відповідно надати позивачу строк для усунення недоліків такої, шляхом подання позовної заяви та/або уточнення до позову (в т.ч. додатків/доказів в обгрунтування даного позову) з дотриманням вимог ст.119 ЦПК України та сплати судового збору в порядку та розмірах визначених Законом України «Про судовий збір» з долученням оригіналу платіжного документу до матеріалів позову.
Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Міст Експрес» про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - залишити без руху, надавши строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали суду, для усунення недоліків заяви.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя: Чорна С.З.