Справа № 453/1244/17
№ провадження 2/453/663/17
іменем України
14.12.2017 року м. Сколе
Сколівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді - Курницької В.Я.
секретаря судового засідання - Трембач М.М.
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1;
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Нижньорожанківської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-
Позивач - ОСОБА_3 - 20.11.2017 року - звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати за нею право власності на на житловий будинок під літ. «А-1» загальною площею 53, 55 кв.м., житловою площею 17, 3 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_5, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач у справі є його сестрою. Мати позивача - ОСОБА_5 - померла ІНФОРМАЦІЯ_3, після її смерті залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, на яке вона за житя не оформила у встановленому законом порядку права власності. Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, позивач після її смерті прийняв спадщину, оскільки фактично вступила в управління спадковим майном. Однак, в оформленні права власності на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 позивачу приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу Батлюк Ю.П. було відмовлено у зв'язку з відсутністю свідоцтва про право власності на будинок та господарські споруди. Крім позивача, дочки спадкодавця, спадкоємцем першої черги є сестра позивача - ОСОБА_4, яка не претендує на майно, визнання права власності на яке є предметом спору, про що нею подано нотаріально посвідчену заяву.
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області від 22.11.2017 року відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду на 14.12.2017 року.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 - позовні вимоги підтримав з підстав, аналогічних викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач - ОСОБА_4 позовні вимоги визнала, доводи, викладені позивачем в позовній заяві, підтримала.
Третя особа - Нижньорожанківська сільська рада Сколівського району Львівської області- явки повноважного представника в судове засідання не забезпечила, подала заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, позов просить задоволити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача в судовому засіданні, давши належу оцінку доказам у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
На підставі аналізу копії повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого Сколівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області 06.10.2017 року (а.с. 8), судом встановлено що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача - ОСОБА_5. Мати позивача мала свій житловий будинок з господарськими спорудами, але не оформила право власності на нього.
Як вбачається з долученої до справи Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за параметром пошуку «Бендеш Ганна Тарасівна» у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с. 17), у зв'язку з чим у відповідності до положень ч. 2 ст. 524 ЦК УРСР право на спадкування одержують спадкоємці за законом.
Згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
На підставі аналізу копій повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_7 серії НОМЕР_2, виданого Сколівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області 06.10.2017 року (а.с. 7) повторного свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 (а.с. 10), свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 (а.с. 14), довідки виконавчого комітету Нижньорожанківської сільської ради № 2112 від 26.10.2017 року (а.с. 21), спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
Встановлено судом при розгляді спору те, що в силу положень порядку ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняла позивач, яка вступила в управління та володіння спадковим майном, а саме житловим будинком в АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Нижньорожанківської сільської ради № 2175 від 09.11.2017 року (а.с. 20).
Як вбачається з заяви ОСОБА_4 від 10.11.2017 року, посвідченої приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу Батлюк Ю.П., зареєстрованої в реєстрі за № 725 (а.с. 11), відповідач, як спадкоємець першої черги після смерті ОСОБА_5, з заявою про прийняття спадщини не зверталась, на спадкове майно, з чого б воно не складалось і де б воно не знаходилось, не претендує.
Детально перевіряючи права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, зокрема право на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, визнання права власності на яке є предметом спору у межах заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.
Зокрема, розмежовуючи під час вирішення спору час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини, судом з'ясовано, що відповідне свідоцтво про право власності на спірне домоволодіння відсутнє, реєстрація такого домоволодіння не здійснювалась.
Так, з довідки Стрийського МБТІ № 2401 від 19.10.2017 року, виданої позивачу (а.с. 24) вбачається, що житловий будинок в АДРЕСА_1 збудований у 1967 році, позначений літерою А-1 загальною площею 53,5 кв. м., житловою площею 17, 3 кв.м. Господарськими спорудами вказаного домоволодіння є сарай - літера «Б», сарай - літера «В», убиральня - літера «Д», погріб - літера «П». Як вбачається з п. 1 вказаної довідки, будівництво самочинним не є.
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, у даному випадку, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15.01.1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року, та інших нормативно-правових актів. Якщо право власності на спірне домоволодіння, незважаючи на відсутність свідоцтва про право власності, підтверджувалося належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, як про це стверджують сторони, то орган місцевого самоврядування в особі Нижньорожанківської сільської ради зобов'язаний видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві, а нотаріус зобов'язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину (п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
Судом також встановлено, що спадкодавець своє право власності в органах БТІ не зареєстрував (не оформив). Разом з тим, вже згадана вище Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56, передбачала порядок оформлення права власності на будинок або домоволодіння при відсутності правовстановлюючих документів.
Як вбачається з довідки виконавчого комітету Нижньорожанківської сільської ради № 1992 від 09.10.2017 року (а.с. 22), житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 належав покійній ОСОБА_5. Крім того, як вбачається із по господарської книги № 1 Нижньорожанківської сільської ради народних депутатів на 1986, 1987, 1988, 1989, 1990 роки (розділ ІІІ), ОСОБА_5, як голові сім'ї, на праві особистої власності належав житловий будинок 1968 року побудови із стайнею 1920 року побудови (а.с. 25-27). Належність спадкодавцю вказаного житлового будинку на праві приватної власності підтверджується і записом в розділі ІІІ по господарської книги Нижньорожанківської сільської ради на 2001-2005 роки (а.с. 28-30).
Відтак, при вирішенні питання щодо визнання права власності на спірне домоволодіння у порядку спадкування, суд оцінює наявність записів у погосподарських книгах, підтвердження належності будинковолодіння померлій ОСОБА_5 довідкою органу місцевого самоврядування, у сукупності з іншими доказами, зібраними у матеріалах справи, у тому числі наявністю довідки Стрийського МБТІ, в якій відсутня відмітка про самочинність будівництва. Зазначені обставини повністю підтверджують право ОСОБА_5 на спірне домоволодіння, яке не залежало від його реєстрації.
Судом також встановлено, що позивач, який прийняв спадщину у встановленому порядку, звертався до державного нотаріуса Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак одержав відповідь на заяву № 212/01-16 від 13.11.2017 року про відмову у вчиненні зазначеної нотаріальної дії через відсутність документів на право власності на нерухоме майно (а.с. 19). Після вчинення вказаних дій позивач звернувся до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи те, що позовні вимоги належним чином документально обґрунтовані, посилання позивача перевірені судом та знайшли своє підтвердження, зважаючи на визнання відповідачем позовних вимог, беручи до уваги позицію третьої особи, яка позов просить задоволити, суд дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити.
Судові витрати слід залишити за сторонами.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 208-209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд-,
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) право власності на житловий будинок під літ. «А-1» загальною площею 53, 55 кв.м., житловою площею 17, 3 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_5, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Сколівський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копій рішення.
Суддя В.Я. Курницька