Справа № 445/673/14-ц
"09" листопада 2017 р. Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивак В. М.
при секретарі Захарчук Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Золочеві в залі суду скаргу ОСОБА_1 з участю заінтересованих осіб: начальника Золочівського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 на дії державного виконавця, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця. Просить постанову начальника Золочівського ВДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 від 01.07.2016 року про відкриття виконавчого провадження № 51544205 визнати неправомірною та скасувати. Постанову Золочівського ВДВС ГТУЮ у Львівській області від 08.07.2015 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №47985588 визнати неправомірною та скасувати. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору винесені у зв'язку з виділенням з іншого виконавчого провадження, яке закінчено у зв'язку із відмовою стягувача від примусового виконання рішення.
Оскільки боржник виконав рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, то з нього підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а не у сумі, яка зазначена в оскаржуваній постанові.
Скаржник ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, подала суду заяву про розгляд скарги без її участі, просить скаргу задоволити у повному обсязі.
Представник Золочівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області вважає, що скарга є безпідставною та не підлягає до задоволення.
Виконавчим листом №445/673/14-ц від 19.09.2014 року вирішено стягнути з ОСОБА_1 суму у розмірі 32 000,00 дол. США, а не зобов'язано особисто вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
ОСОБА_1 оскаржує постанову про стягнення виконавчого збору з пропущенням строків більше, ніж 1 рік. Тому, дана вимога повинна бути залишена без розгляду.
Суд, дослідивши пояснення сторін та наявні у матеріалах справи докази, прийшов до наступних висновків.
Статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
20 червня 2014 року ухвалою Золочівського районного суду Львівської області у справі №445/673/14-ц визнано укладену між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 мирову угоду, згідно якої ОСОБА_1 зобовязується до 30 серпня 2014 року добровільно повернути ОСОБА_3 32000 дол. США, а ОСОБА_3 погоджується на те, щоб ОСОБА_1 до 30 серпня 2014 року повернула їй ці кошти.
19 вересня 2014 року Золочівський районний суд Львівської області видав виконавчий лист, на підставі якого має відбутися стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 32000,00 дол. США.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України « Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Верховний Суд України у правовій позиції у справі № 6-785цс 15 зазначив, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.
08 липня 2015 року державним виконавцем відділу ДВС Золочівського РТУЮ у Львівській області винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника ОСОБА_1 у розмірі 3200,00 доларів США.
10 червня 2016 року ухвалою Золочівського районного суду Львівської області у справі №445/673/14-ц визнано відмову стягувача ОСОБА_3 від примусового виконання в процесі виконання ухвали Золочівського районного суду Львівської області від 20.06.2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
01 липня 2016 року начальником Золочівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51544205 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору №ВП47985588, виданий 08.07.2015 року, якою стягується з ОСОБА_1 3142,07 дол. США виконавчого збору.
Окрім того, з урахуванням п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999, чинного на момент існування спірних правовідносин, виконавче провадження закінчується у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
З аналізу змісту ч. 6 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999, чинного на момент існування спірних правовідносин, у разі завершення виконавчого провадження з підстав,передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір нестягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягненнявиконавчого збору.
На виконання вказаних положень, 01.07.2016 начальником відділу ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржникаФуртак О.М. виконавчого збору в сумі 3200,00 дол. США.
Згідност. 385 ЦПК Українискаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
У пункті 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах " надано роз'яснення, що відповідно до ст. 385 ЦПКскаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Дані строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.
В той же час статтею 72 ЦПК Українипередбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги про визнання неправомірною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору та відповідно про відкриття виконавчого провадження, не можуть бути задоволені, оскільки ОСОБА_1 протягом наданого їй терміну добровільно не виконала рішення суду про стягнення з неї боргу у розмірі 32000,00 дол. США. Рішенням суду передбачалося саме стягнення відповідної суми, а не вчинення певних дій боржником, то відповідно державним виконавцем правильно визначено суму виконавчого збору.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1
Керуючись ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 3, 10, 57-60, 197, 209-210, 383-389 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні скарги ОСОБА_1, суб'єкт оскарження: начальникЗолочівського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2, про визнання протиправною та скасування постанов - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду Львівської області через Золочівський районний суд Львівської області.
Суддя:ОСОБА_4