Дата документу Справа № 331/692/16-к
Апеляційний суд Запорізької області
Провадження № 11-кп/778/1731/17 Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №331/692/16-кСуддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
Категорія: ч.2 ст.185 КК України
26 грудня 2017 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Запорізької області у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора, потерпілого ОСОБА_9 , обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 08 червня 2016 року (з урахуванням виправлених у ньому описок згідно ухвал від 06.07.2016 року), яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку селища Комишуваха Луганської області, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винною і засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.125, ч.2 ст.190 КК України,
Вказаним вироком районного суду ОСОБА_8 визнано винною і засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.
19 квітня 2015 року, приблизно о 02 годині, ОСОБА_8 познайомилась з ОСОБА_10 та в подальшому прослідувала до його місця проживання, де вони разом розпивали спиртні напої. Після спожитих алкогольних напоїв потерпілий ОСОБА_10 заснув. В подальшому ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись в приміщенні кв. АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу, безперешкодно таємно викрала з кухонного столу ноутбук «Леново», який належить ОСОБА_10 , вартістю 5450 грн., чим спричинила останньому матеріальний збиток на зазначену вище суму.
16 жовтня 2015 року, приблизно о 13 годині, ОСОБА_8 познайомилась з потерпілим ОСОБА_11 та в подальшому прослідувала до його місця проживання, де вони разом розпивали спиртні напої. Після спожитих алкогольних напоїв потерпілий ОСОБА_11 заснув. В подальшому ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись в приміщенні кв. АДРЕСА_4 , шляхом вільного доступу, безперешкодно, таємно викрала з кімнати майно, яке належить ОСОБА_11 на загальну суму 4400 грн., чим спричинила останньому матеріальний збиток на зазначену вище суму.
24 березня 2015 року, приблизно о 04 годині, ОСОБА_8 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_5 , яка належить ОСОБА_12 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , використовуючи кухонний ніж, умисно нанесла ОСОБА_12 два удари руків'ям кухонного ножа в область голови, спричинивши ОСОБА_12 садна в лобно-скроневій області у центрі і правій тім'яній області голови. Після спроб ОСОБА_13 припинити неправомірні дії ОСОБА_8 , остання нанесла йому один удар ножем в область грудної клітини зліва. Своїми діями ОСОБА_8 спричинила потерпілому ОСОБА_12 згідно з висновком експерта №1755 від 25.05.2015р. не проникаюче сліпе різане поранення в області лівої реберної дуги по серединно-ключичній лінії з частковим перетинанням прямої м'язи передньої черевної стінки, обширну підшкірну гематому в області поранення, яке кваліфікуються як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
17 грудня 2014 року в ранковий час ОСОБА_8 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, слідуючи за фактором, що ґрунтується на наявних у неї потребах в матеріальних благах - з низинних, корисливих мотивів, знаходячись в приміщенні кв. АДРЕСА_6 , куди її запросив ОСОБА_14 , шляхом вільного доступу, переконавшись в тому, що за нею ніхто не спостерігає, таємно викрала особисте майно ОСОБА_14 , чим завдала потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 18535 грн.
11 грудня 2015 року в ранковий час ОСОБА_8 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, слідуючи за фактором, що ґрунтується на наявних у неї потребах в матеріальних благах - з низинних, корисливих мотивів, знаходячись в приміщенні кв. АДРЕСА_7 , куди її запросив ОСОБА_15 , шляхом вільного доступу, переконавшись в тому, що за нею ніхто не спостерігає, таємно викрала особисте майно ОСОБА_15 , чим спричинила потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 9500 грн.
18 вересня 2015 року, приблизно о 04 годині, ОСОБА_8 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_8 , куди була раніше запрошена гостем, усвідомлюючи, що за її діями ніхто не спостерігає, скориставшись тим, що господар квартири спить, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, зі столу, який знаходився в кімнаті, таємно викрала майно, після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, з шиї потерпілого зняла золотий ланцюжок вартістю 6000 грн., чим спричинила потерпілому ОСОБА_16 матеріальні збитки на загальну суму 12300 грн.
12 жовтня 2015 року, приблизно о 22 год. 35 хв., ОСОБА_8 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в салоні автомобіля таксі, яке знаходилося на парковці автотранспортних засобів ТЦ «Україна» за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, буд.№145, усвідомлюючи, що за її діями ніхто не спостерігає, скориставшись тим, що потерпілий вийшов з салону автомобіля, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрала майно потерпілого, чим спричинила потерпілому ОСОБА_17 матеріальні збитки на загальну суму 681 грн. 08 коп.
20 листопада 2015 року, приблизно о 02 годині, ОСОБА_8 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_9 , куди була раніше запрошена гостем, усвідомлюючи, що за її діями ніхто не спостерігає, скориставшись тим, що господар квартири спить, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, зі столу, який знаходився в лівому ближньому куті кімнати, таємно викрала майно, що належить потерпілому ОСОБА_9 , чим спричинила потерпілому ОСОБА_9 матеріальні збитки на загальну суму 1682 грн. 82 коп.
09 грудня 2015 року, приблизно о 02 годині, ОСОБА_8 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману, знаходячись біля входу в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_10 , діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом обману, під приводом прослухування музики, дочекавшись, поки потерпілий відволікся, заволоділа планшетним комп'ютером вартістю 1499 грн., що належить потерпілому ОСОБА_18 .
На початку липня 2015 року ОСОБА_8 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_11 , куди була раніше запрошена гостем, усвідомлюючи, що за її діями ніхто не спостерігає, скориставшись тим, що господар будинку спить, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, зі столу, який знаходився з лівої сторони кімнати, таємно викрала майно потерпілого, чим спричинила потерпілому ОСОБА_19 матеріальні збитки на загальну суму 28758 грн. 04 коп.
19 грудня 2015 року, приблизно о 18 годині, ОСОБА_8 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, знаходячись в парку, який розташований навпроти ТЦ «Україна» за адресою: АДРЕСА_12 , діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом обману, дочекавшись, поки потерпілий відволікся, заволоділа мобільним телефоном вартістю 190 грн. та грошовими коштами в сумі 150 грн., що належить потерпілому ОСОБА_20 , чим спричинила потерпілому ОСОБА_20 матеріальні збитки на загальну суму 340 грн.
24 грудня 2015 року, приблизно о 18 годині, ОСОБА_8 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, знаходячись в парку, який розташований навпроти готелю «Інтурист» за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, буд.№135, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом обману, дочекавшись, поки потерпілий відволікся, заволоділа майном, що належить потерпілому ОСОБА_21 , чим спричинила потерпілому ОСОБА_21 матеріальні збитки на загальну суму 426 грн. 66 коп.
14 червня 2015 року о 01 годині ОСОБА_8 , знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_13 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, впевнившись в тому, що потерпілий ОСОБА_22 спить та її дії ніхто не бачить, повторно таємно викрала у останнього майно, чим завдала потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 40533,58 грн.
08 серпня 2015 року о 01 годині ОСОБА_8 , знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_14 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, діючи з корисливих мотивів, повторно, увійшовши в довіру до потерпілого ОСОБА_23 , під вигаданим приводом послухати музику взяла у останнього його мобільний телефон вартістю 2606,28 грн., після чого під вигаданим приводом здійснити покупку у магазині покинула приміщення вищевказаного будинку та зникла з мобільним телефоном, чим завдала потерпілому матеріальну шкоду на зазначену суму.
25 жовтня 2015 року о 01 годині ОСОБА_8 , знаходячись у приміщенні кв. АДРЕСА_15 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, впевнившись в тому, що потерпілий ОСОБА_24 спить та її дії ніхто не бачить, повторно таємно викрала у останнього ноутбук вартістю 5500 грн., чим завдала потерпілому матеріальну шкоду на зазначену суму.
Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно; за ч.2 ст.125 КК, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я; за ч.2 ст.190 КК, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Їй призначено покарання
за ч.2 ст.185 КК у виді 3 років обмеження волі;
за ч.2 ст.125 КК у виді 200 годин громадських робіт;
за ч.2 ст.190 КК у виді 3 років обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено 3 роки 6 місяців обмеження волі.
На підставі ст.71 КК за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 11.09.2013 року, остаточно призначено покарання у виді 4 років обмеження волі.
Вирішено питання про початок строку відбування покарання, запобіжний захід, зарахування в строк покарання строку попереднього ув'язнення, цивільні позови.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи висновків суду про доведеність вини обвинуваченої та правильності кваліфікації її дій, просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання: за ч.2 ст.125 КК у виді 1 року 1 місяця обмеження волі; за ч.2 ст.185 КК у виді 2 років 8 місяців позбавлення волі; за ч.2 ст.190 КК у виді 1 року 8 місяців позбавлення волі. На підставі ст.70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити 2 роки 8 місяців позбавлення волі. На підставі ст.71 КК за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11.09.2013 року, остаточно призначити 3 роки позбавлення волі.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд при призначенні обвинуваченій ОСОБА_8 покарання не врахував, що остання раніше судима за вчинення корисливих злочинів, судимості за які не зняті і не погашені, неодноразово відбувала покарання у виді позбавлення волі, будучи засудженою 11.09.2013 року за ч.2 ст.190 КК до покарання у виді обмеження волі, на шлях виправлення не стала та, ухиляючись від виконання покарання за вказаним вироком, продовжила свою злочинну діяльність, яка мала систематичний та багатоепізодний характер. Крім того, висловлений обвинуваченою намір щодо відшкодування завданих збитків та визнання цивільних позовів, що суд визнав обставиною, яка пом'якшує покарання, є лінією захисту і намаганням ОСОБА_8 пом'якшити ступінь своєї вини.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_9 просить передати кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 на розгляд до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за місцем вчинення злочину, ухвалити рішення про відшкодування йому матеріальної шкоди у сумі 1650 грн. та моральної шкоди в сумі 30 000 грн., оскільки суд своїм вироком позбавив його права на відшкодування спричиненої матеріальної та моральної шкоди, хоча обвинувачена ОСОБА_8 вкрала у нього планшет, на якому була записана нова програма економічного розвитку України, карту пам'яті, фотографії, які становлять для нього особливу цінність в роботі та які повністю втрачені. Крім того, ОСОБА_8 намагалася отруїти його хімічними речовинами, які підсипала у напій, внаслідок чого він втратив працездатність на тиждень, а тому, з урахуванням всіх обставин, призначене обвинуваченій покарання є м'яким.
В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_8 просить вирок в частині визначення початку строку відбування покарання змінити, оскільки вона фактично була затримана 25.12.2015 року і в цей же день щодо неї було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Однак суд безпідставно постановив обчислювати строк відбування покарання з 26.01.2016 року, а не з моменту затримання. Крім того, просить врахувати, що вона свою вину визнала та щиро розкаялася у скоєному.
Заслухавши доповідь судді, обвинувачену та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченої та заперечили проти апеляційних скарг прокурора і потерпілого; з'ясувавши думку прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу прокурора, частково підтримала апеляційну скаргу потерпілого та заперечила проти скарги обвинуваченої; перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, апеляційна скарга потерпілого підлягає задоволенню частково, а апеляційна скарга обвинуваченої задоволенню не підлягає з таких підстав.
Подія злочинів, доведеність винуватості ОСОБА_8 у їх вчиненні, кримінально-правова оцінка її діянь в апеляційному порядку не оскаржені. У зв'язку з чим, з огляду на положення ч.1 ст.404 КПК вирок суду в цій частині не переглядався.
З цих же підстав судова колегія вважає встановленим скоєння злочинів обвинуваченою ОСОБА_8 за обставин, зазначених в оскарженому вироку суду.
Доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного обвинуваченій покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченої внаслідок м'якості є слушними.
Відповідно до вимог ст.65 КК суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_8 покарання суд зазначив, що ним враховується характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, їх наслідки, дані про особу обвинуваченої, її відношення до скоєного. Зокрема суд зазначив, що ОСОБА_8 має судимості за вчинення корисливих злочинів, які не зняті і не погашені, вчинила злочини невеликої та середньої тяжкості, офіційно не працевлаштована, не має стабільного джерела доходу, незаміжня, дітей на утриманні не має.
В якості обставин, що пом'якшують покарання, суд визнав повне визнання вини обвинуваченою, її активне сприяння розкриттю злочину, визнання обвинуваченою цивільних позовів та її намір відшкодувати завдані збитки.
Разом з тим, судова колегія відмічає, що суд першої інстанції не зазначив як саме враховані ним обставини впливають на доцільність відбування обвинуваченою ОСОБА_8 покарання саме у виді обмеження волі, з огляду на те, що злочини, за якими її було визнано винною, були скоєні у період відбування покарання також у виді обмеження волі. Суд в повній мірі не врахував всіх обставин провадження, та не звернув увагу на те, що дії обвинуваченої були направлені проти здоров'я особи та власності, становили п'ятнадцять епізодів злочинної діяльності, посягали на основи гарантованих конституційних прав громадян. Матеріальна шкода обвинуваченою не відшкодована. ОСОБА_8 , тим самим, не спокутувала свою провину. Суд не звернув увагу на те, що обвинувачена раніше шість разів була засуджена за скоєння злочинів проти власності. Проте в подальшому знову вчинила низку злочинів, у тому числі проти власності, що безперечно свідчить про її небажання ставати на шлях виправлення; вказує на стійку антисоціальну спрямованість поведінки обвинуваченої.
У зв'язку з наведеним судова колегія дійшла висновку, що призначене покарання (вид і його розмір) обвинуваченій не відповідає своїй меті, не відповідає скоєному та не може сприяти виправленню ОСОБА_8 та попередженню вчинення нею нових злочинів.
Приймаючи до уваги, що з огляду на ч.1 ст.404 КПК апеляційний суд переглядає судові рішення лише в межах доводів і вимог апеляційної скарги, призначення ОСОБА_8 більш суворого покарання, ніж те, яке вимагається в апеляційній скарзі прокурора, є неможливим.
Що стосується заперечення обвинуваченої ОСОБА_8 про неправильне визначення судом початку строку відбування нею покарання, то даний недолік був усунений ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 06 липня 2016 року із зазначенням початку строку відбування обвинуваченою покарання з 25.12.2015 року.
До заперечень апеляційної скарги потерпілого про те, що обвинувачена ОСОБА_8 намагалася отруїти його хімічними речовинами, які підсипала у напій, внаслідок чого він втратив працездатність на тиждень, судова колегія ставиться критично. Адже відповідно до ч.1 ст.337 КПК судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, яким обвинуваченій було висунуто обвинувачення лише у вчиненні таємного викрадення чужого майна, заподіяння легких тілесних ушкоджень та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Безпідставними є і доводи потерпілого про те, що суд першої інстанції позбавив його права на відшкодування спричиненої матеріальної та моральної шкоди. Адже, як свідчать матеріали кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_9 цивільний позов у справі не заявляв. Відтак суд не мав можливості прийняти будь-яке рішення в цій частині. Між тим, потерпілий не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування спричиненої матеріальної та моральної шкоди у порядку цивільного судочинства.
Не вбачає колегія суддів і підстав для задоволення вимоги потерпілого про передачу кримінального провадження щодо ОСОБА_8 на розгляд до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, оскільки підсудність розгляду даного провадження була визначена відповідно до ст.32 КПК.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 420 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_9 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 08 червня 2016 року (з урахуванням виправлених у ньому описок згідно ухвал від 06.07.2016 року) щодо ОСОБА_8 в цій справі в частині призначення покарання скасувати.
Призначити ОСОБА_8 покарання
за ч.2 ст.125 КК України у виді 1 року 1 місяця обмеження волі;
за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років 8 місяців позбавлення волі;
за ч.2 ст.190 КК України у виді 1 року 8 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді 2 років 8 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11.09.2013 року, остаточно призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі.
В решті вирок суду залишити без змін.
На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону N 838-VIII від 26.11.2015 року) зарахувати ОСОБА_8 час її тримання під вартою з 25.12.2015 року (включно) по 21.12.2016 року (включно) з розрахунку, до якого одному дню тримання під вартою дорівнює два дні позбавлення волі.
Вирок набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржений безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а обвинуваченою ОСОБА_8 , яка тримається під вартою, - в той самий строк з моменту отримання нею копії вироку.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4