27.12.2017 227/3554/17
"27" грудня 2017 р. м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Мацишин Л.С.
за участю секретаря: Верній М.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження самовідвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Добропільського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про оскарження дій суб'єкта владних повноважень та визнання їх неправомірними,
07 листопада 2017 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Добропільського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання незаконними та протиправними дій Добропільського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо припинення щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 за весь час, починаючи з 26 червня 2017 року до тепер; визнання незаконною та скасування постанови відповідача від 26 червня 2017 року за № 0517/12106/12106/36 «Про припинення щомісячної страхової виплати»; зобов'язання відповідача відновити припинені щомісячні страхові виплати та сплатити заборгованість, яка виникла з моменту припинення виплат, а саме з 01 червня 2017 року на користь громадянина України ОСОБА_1; стягнення з Добропільського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на користь позивача коштів по сплаті судового збору згідно письмового документа.
Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2017 року (головуюча суддя Мацишин Л.С.) відмовлено у відкритті провадження у справі.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2017 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу передано судді Мацишин Л.С. для продовження розгляду.
Під час перевірки позовної заяви щодо відсутності перешкод для відкриття провадження у справі, головуючим суддею виявлено наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, а саме головуюча суддя Мацишин Л.С. при постановлені ухвали від 09 листопада 2017 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі фактично дала оцінку обставинам по справі без розгляду по суті, висловивши свою думку щодо не підсудності даної справи адміністративному суду, що свідчіть про упередженість суду.
У зв'язку з вищевикладеним заявляю самовідвід.
Згідно ст. 36 ч.1 п.4 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Поняття інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, є оціночним, законодавчо не визначеним, та може включати будь-які обставини, які можуть викликати у суду або у сторін сумніви у неупередженості судді.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ (черговим) з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року, встановлено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
У п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та ОСОБА_2 ООН від 27 липня 2006 року №2006/23) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Відповідно до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на розгляд його справи впродовж розумного строку об'єктивним та неупереджений судом.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Салов проти України" від 06 вересня 2005 року, яке відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, надаючи тлумачення поняттю "неупередженість" суду, в сенсі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, наголосив, що така неупередженість має визначатися суб'єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах Bulut v. Austria від 22 лютого 1996 року та Тomann v. Switzerland від 10 червня 1996 року). У межах об'єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Однією з процесуальних форм забезпечення об'єктивності та неупередженості судового розгляду є гарантоване законом право відводу (самовідводу) у визначених законом випадках. Як випливає зі змісту норм КАС України, відвід (самовідвід) судді є одним з механізмів, що забезпечує законність та обґрунтованість судового рішення.
У зв'язку з вищенаведеним, будь-які дії головуючого судді, як на стадії відкриття провадження у справі та підготовки справи до судового розгляду так і щодо її розгляду, викликатимуть сумнів у об'єктивності та неупередженості суду.
З метою виключення будь-яких сумнівів, суд вважає, що самовідвід головуючого судді Мацишин Л.С. необхідно задовольнити.
Згідно ч.3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Зважаючи на викладені обставини, з метою уникнення подальших сумнівів з боку сторін у справі щодо неупередженості та об'єктивності судді Мацишин Л.С. при розгляді даної адміністративної справи, а також враховуючи, що наведені обставини в подальшому можуть перешкоджати розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про необхідність задоволення самовідводу судді.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41 КАС України, -
Задовольнити самовідвід судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Мацишин Л.С.
Матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Добропільського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про оскарження дій суб'єкта владних повноважень та визнання їх неправомірними, передати до канцелярії Добропільського міськрайонного суду Донецької області для визначення іншого судді в порядку, встановленому ч.1 ст. 31 КАС України, для розгляду даного адміністративного позову.
Ухвала про наслідки розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Л.С. Мацишин