221/6867/17
2-о/221/1841/2017
26 грудня 2017 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області
в складі: головуючого - судді - Безрук Т.В.,
при секретарі судового засідання - Денисенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу №221/6867/17 за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Волноваський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту народження,-
встановив:
Заявник звернулася до суду з даною заявою. Посилалася на те, що 17 листопада 2017 року о 00.05 год. вона народила дитину чоловічої статі у пологовому відділенні Донецького клінічного територіального медичного об'єднання, яке знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території, де їй було видане медичне свідоцтво про народження №946/1297. Зареєструвати народження дитини на території України заявник не має можливості, оскільки медичне свідоцтво про народження дитини не відповідає вимогам діючого законодавства. Тому просила встановити факт народження нею дитини чоловічої статі ІНФОРМАЦІЯ_1.
У судове засідання заявник не з'явилася, у заяві зазначила, що просить розглянути справу без її присутності. На задоволенні заявленої вимоги наполягала.
Представник заінтересованої особи - Волноваського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Належними відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими за змістом ч. 1 ст. 78 цього Кодексу є докази, одержані в порядку, встановленому законом.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Вирішуючи питання щодо оцінки доказів у справі, суд застосовує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства є джерелом права, зокрема рішення у справах "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey", "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia", де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого "намібійського винятку", який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи "намібійський виняток" у справі "Кіпр проти Туреччини", Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Згідно медичного свідоцтва про народження №946/1297 від 17.11.2017 року, виданого Донецьким клінічним територіальним медичним об'єднанням, ОСОБА_1 народила 17 листопада 2017 року о 00.05 год. у пологовому відділенні Донецького клінічного територіального медичного об'єднання, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, дитину - хлопчика, вагою 2880 г., дитина народилася доношеною, на 38 тижні вагітності, при одноплідних пологах, дана вагітність п'ята, пологи - треті.
Відповідно до ч.1 ст.144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Волноваським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 12.12.2017 року заявнику надано відмову у проведенні державної реєстрації народження №15.46-23/5396 та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту народження, оскільки медичне свідоцтво про народження №946/1297 від 17.11.2017 року не відповідає вимогам діючого законодавства.
Згідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Згідно зі ст. 14 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що дійсно для проведення державної реєстрації народження дитини є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, якими є ОСОБА_1 та її дитина, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту народження дитини, бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати громадянці України свідоцтво про народження її дитини, виданого державним органом України.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 263-265, 273, 293, 315, 317, 319 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Волноваський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту народження задовольнити.
Встановити факт народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянкою України, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_3, третьої дитини, чоловічої статі, яка народилася 17 листопада 2017 року о 00.05 годині у м. Донецьку Донецької області.
Рішення про встановлення факту народження підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Т.В.Безрук