15 грудня 2017 року справа № 319/632/17(2-а/319/26/2017)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю,
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 18 вересня 2017 року (суддя Горбачов Ю.М.)
у справі № 319/632/17(2-а/319/26/2017)
за позовом ОСОБА_1
до Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив визнати протиправними дії Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії за віком в порядку, передбаченому ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язати Пологівське об'єднане Управління Пенсійного фонду в Запорізькій області перерахувати позивачу пенсію за віком з 28.02.2013, на умовах і в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2010, 2011, 2012 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
Постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 18.09.2017 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнати протиправними дії Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в здійсненні перерахунку пенсії за віком.
Зобов'язано Пологівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком з 28.02.2013 на умовах і в порядку передбаченому ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (210, 2011, 2012), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та залишити адміністративний позов без розгляду.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд не врахував, що не відбулось нового призначення пенсії, а лише здійснено перехід з одного виду пенсії на інший, що не передбачає перерахунку із застосуванням іншого показника заробітної плати. Також, відповідач наголошує, що заявляючи вимоги з 23.02.2016 позивач пропустили строк звернення до суду передбачений ст.. 99 КАС України (в редакції від 03.08.2017).
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вбачає підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_3 перебуває на обліку в Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Запорізької області.
З 21.02.2011 позивачу призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти у відповідності до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Після призначення пенсії позивач продовжував працювати.
28.02.2013 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком.
30.03.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійного страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення.
Листом від 24.04.2017 №12/Б-4 в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено, з посиланням та те, що позивача 28.02.2013 переведено на інший вид пенсії, а не первинно призначено пенсію, тому при перерахунку пенсії застосовується показник середньої заробітної плати, який враховувався під час попереднього перерахунку попереднього виду пенсії.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону , із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком, і при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону .
Крім того, після призначення пенсії за вислугу років, позивач продовжував працювати та сплачувати у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з доводами Пенсійного фонду щодо застосування частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» під час нарахування пенсії позивачу.
Крім того, подібна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14, яка, відповідно до приписів статті 244-2 КАС України, є обов'язковою для всіх судів України.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо достатності підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Втім, суд апеляційної інстанції зазначає, що задовольняючи позовні вимоги за період з 28.02.2013 суд першої інстанції не звернув уваги на те, що частина позовних вимог заявлена поза межами процесуальних строків визначених ст. 99, 100 КАС України (в редакції від 03.08.2017).
Так, у відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Отже, законодавець покладає на суд всебічно дослідити позовні матеріали на предмет своєчасного звернення особи до суду з відповідним позовом, у тому числі на предмет наявності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними у разі встановлення факту його пропущення.
Колегія суддів зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З огляду на визначений позивачем спір, суть якого полягає фактично в оскаржені дій органу Пенсійного фонду щодо проведеного 28.02.2013 розрахунку пенсії позивача за віком у зв'язку з переведенням з призначеної пенсії як працівнику освіти за вислугу років, та приймаючи до уваги, що на законодавчому рівні не передбачено можливості досудового порядку вирішення визначеного позивачем спору, апеляційний суд доходить висновку про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду в частині вимог, пред'явлених за період з 28.02.2013 по 01.12.2016, і відсутність підстав для поновлення цього строку.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що за період з 01.12.2016 судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, підстави для його скасування в цій частині відсутні.
Керуючись ст.ст.241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Пологівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 18 вересня 2017 року у справі № 319/632/17(2-а//319/26/2017) скасувати в частині задоволених позовних вимог за період з 28.02.2013 по 01.12.2016, прийняти постанову в цій частині про залишення позову без розгляду.
В іншій частині постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 18 вересня 2017 року у справі № 319/632/17(2-а/319/26/2017) залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко