12 грудня 2017 рокусправа № 804/6271/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дурасової Ю.В.
судді: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позов до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії. Просив зобов'язати відповідача повідомити йому дату та місце отримання ним його грошей у сумі 40 000грн. за банківським вкладом від 20.01.2016 року.
Позов обґрунтовано тим, що допущено бездіяльність відповідача, яка виразилася у не розгляді заяви позивача про виплату заборгованої ПАТ "Банк Михайлівський" грошової суми та належного адвокатського запиту від 29.08.2016 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що позивачем не надано доказів звернення до відповідача з письмовою заявою про виплату заборгованості.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем (ОСОБА_1) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що він звернувся до відповідача з відповідним запитом, натомість, відповідь на його звернення відповідачем не була надана.
Представником відповідача надано до апеляційного суду заперечення, згідно яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що в силу приписів законодавства у Фонду гарантування не виникло обов'язку перед позивачем щодо включення його до загального реєстру та відшкодування йому коштів, оскільки з відповідною заявою він не звертався до Фонду.
Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову скасувати, внаслідок наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 20.01.2016 року між ОСОБА_1 (сторона-1) та ПАТ "Банк Михайлівський" (сторона-2) укладено договір №980-027-000178916, відповідно до п.1.1 якого сторона-1 передає стороні-2 у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а сторона-2 зобов'язується повернути кошти стороні-1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах встановлених цим договором.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідач у справі (Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) є установа, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Основною метою діяльності Фонду є захист прав і законних інтересів вкладників банків.
При цьому матеріалами справи підтверджено, що позивач у справі є вкладником банку (ПАТ "Банк Михайлівський"). Отже, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має на меті і захист прав безпосередньо і ОСОБА_1, оскільки він є вкладником банку. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що квитанцією від 20.01.2016 р. підтверджується внесення позивачем готівки в розмірі 12664 грн. на поточний рахунок (а.с. 34).
В силу ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про звернення громадян», звернення вкладників до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виплати Фондом відшкодування в межах гарантованої суми розглядаються в порядку, встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. При цьому, ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що з 21 вересня 2012 року функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб регулюється Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно позовної заяви позивач скористався своїм правом на звернення до відповідного органу (Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) та надав письмову заяву про виплату йому заборгованості ПАТ "Банк Михайлівський" грошової суми. Натомість відповідь не була отримана. Також позивач зазначив, що у своїй відповіді від 02.09.2016 року відповідач не вказав дату і місце отримання коштів. Вважає, що відповідач надумано послався на відсутність посвідчення копії свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю.
Матеріали справи містять адвокатський запит від 29.08.2016, направлений на адресу керівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб України (а.с. 35), згідно якого висловлено прохання повідомити причини невиплати ОСОБА_1 Фондом заборгованих ПАТ "Банк Михайлівський" грошових коштів у розмірі 40000грн за вкладом від 20.01.2016 року. Додатком до адвокатського запиту зазначені: договір про надання правової допомоги від 30.07.2016 року, копія свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю від 20.04.1994, копія банківського вкладу та паспорту ОСОБА_1
Натомість, згідно відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.09.2016 року (а.с. 36) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вказано на неповний перелік додатків, що надаються до адвокатського запиту, у зв'язку з чим зазначено про те, що відповідь буде надана після усунення недоліків оформлення адвокатського запиту.
На підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 року №14/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 року №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 року №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавча дирекція цього Фонду прийняла рішення від 12.07.2016р. №1213 про початок процедури ліквідації банку з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно.
В зв'язку з прийняттям Національним Банком України рішення від 12.07.2016 №124-рш, позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з письмовою заявою про виплату заборгованої ПАТ "Банк Михайлівський" грошової суми, але відповіді так і не отримав через недоліки оформлення адвокатського запиту.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, а у списку документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги зазначено договір про надання правової допомоги. Саме цей документ - договір про надання правової допомоги (в оригіналі) був доданий до адвокатського запиту від 29 серпня 2016 року. На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції неправильно застосував норму матеріального права ч.2 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оскільки наявність одночасно і договору про надання правової допомоги, і адвокатського ордеру в додатках до адвокатського запиту закон не передбачає.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивач в позовних вимогах не зазначає про включення його до загального реєстру вкладників. Позивач просить отримати відповідь на звернення, яке залишено відповідачем поза увагою, оскільки відповідь так і не надана. Тому, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, відповідачу слід розглянувши звернення позивача та надати відповідь.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись п. 3 ч. 1 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року - скасувати.
Позов задовольнити.
Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розглянути звернення ОСОБА_1 (адвокатський запит від 29.08.2016 року) та надати відповідь щодо дати та місця отримання ОСОБА_1 коштів у сумі 40 000грн. за його банківським вкладом від 20.01.2016 року.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова