ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 грудня 2017 року № 826/3289/16
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта банк" Кадирова В.В., за участі третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому з урахуванням заяви прозміну предмету позову просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» №813 від 16.09.2015 року «Щодо заходів, повязаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» (з урахуванням внесених змін) в частині визнання нікчемним Договору №0002-20660-200215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях від 20.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) і Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, за Договором №0002-20660-200215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях від 20.02.2015 року у сумі 190 000, 00 грн та подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1).
Позов вмотивовано тим, що висновки відповідача про нікчемність договору банківського вкладу №0002-20660-200215 від 20.02.2015 року є необґрунтованими, позивач має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Представник позивача в судове засідання не прибув, натомість надав суду письмове клопотання, щодо розгляду справи без його участі в порядку письмового провадження.
Представник відповідача до судового засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, надав суду письмові заперечення проти позову.
У тексті своїх заперечень відповідач зазначає, що за результатами проведеної перевірки правочинів під час тимчасової адміністрації виявлено, що правочин, який укладено між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» з позивачем, є нікчемними з підстав, визначених у пункті 7 частині першій статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки останні створюють для позивача переваги перед іншими кредиторами банку, також відповідач зазначає, що він діяв у відповідності до чинного законодавства та у межах своїх повноважень, а тому вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та законодавству України, просить повністю відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю на адресу суду не надходило, проте було надано письмові заперечення, в яких представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та просить суд відмовити в задоволенні позову.
Суд ухвалив рішення щодо подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
20 лютого 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - Банк) та ОСОБА_1 (Вкладник) був укладений договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях №002-20660-200215 (далі - Договір №002-20660-200215).
За умовами вказаного Договору, сума Вкладу складає 190 000, 00 грн.
Вклад залучається на строк із моменту зарахування Вкладу на рахунок, вказаний в п. 1.6 цього Договору, та по "19" серпня 2015 року включно.
Процентна ставка на суму Вкладу становить 13 процентів річних.
Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_3.
Пунктом 2.10 Договору передбачено, що вкладник підтверджує, що Банк до укладання цього Договору з Вкладником надав Вкладнику інформацію, зазначену в статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI, щодо умов гарантування вкладів фізичних осіб коштів за цим Вкладом. Сума граничного розміру відшкодування за цим Вкладом, включаючи відсотки, не може бути більшою граничного розміру відшкодування коштів, що становить 200 тис. грн.. для одного вкладника в одному банку.
20 лютого 2015 року ОСОБА_4 (Платник) з рахунку НОМЕР_2 на вкладний (депозитний) рахунок ОСОБА_1 (Одержувач) НОМЕР_3 було внесено 190 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 45201011 від206.02.2015 року.
В подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" від 02 березня 2015 року № 150, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 березня 2015 року прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" № 51, згідно з яким з 03 березня 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича. Тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно.
Рішенням Виконавчої Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2015 року № 71 внесено зміни до рішення № 51 від 02.03.2015 року та запроваджено тимчасову адміністрацію строком на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року.
20.01.2016 позивач звернулась із Заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., у якій просила надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування за рахунок Фонду коштів згідно з договором №002-20660-200215 та повернути коши згідно з зазначеним договром.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" від 03.08.2015 № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" продовжено по 02.10.2015 включно.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 02 жовтня 2015 року №181, "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
На офіційному сайті Фонду розміщеного оголошення, про те, що Фонд розпочне виплати вкладникам ПАТ "Дельта Банк" за Загальним реєстром (не залежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08 жовтня 2015 року.
У той же час, як встановлено судом, згідно витягу з Протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк", призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" № 408 від 29.05.2015 від " 15" вересня 2015 року, комісія дійшла до висновку, що Договори банківських вкладів, укладені між Банком та фізичними особами після 16.01.2015 включно, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є одночасно кредиторами Банку, є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини 3статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Також, Комісія вирішила затвердити результати перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі й договір банківського вкладу (депозиту) №012-28603-160215 від 16.02.2015 року, укладений між позивачем та АТ "Дельта Банк".
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" № 813 від 16.09.2015 вирішено застосувати наслідки нікчемності Договорів банківських вкладів (депозитів), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" згідно переліку, наведеного в Додатку № 1, в якому міститься інформація про договір банківського вкладу (депозиту) №002-20660-200215 від 20.02.2015 року.
23.09.2015 року Тимчасовою адміністрацією АТ «Дельта Банк» на адресу позивача було надіслано повідомлення №8821/738, в якому зазначено, що Договір банківського вкладу (депозиту) №002-20660-200215 від 20.02.2015 року, укладений між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 визнано нікчемним згідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»
Позивач вважає протиправним Наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. від 16.09.2015 року № 813 із змінами в частині визнання нікчемним укладеного Договору банківського вкладу (депозиту) №012-28603-160215 від 16.02.2015 року, оскільки він суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушує його право на отримання гарантованої суми вкладу.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI), Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860 (далі - Положення № 14).
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно із положеннями п.3 ч.1 ст.2 цього Закону (в редакції чинній в момент укладення договору банківського вкладу (депозиту), вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4 ч. 1 ст. 2 цього Закону № 4452-VI).
У відповідності до ч. 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Частиною 1 статті 11 та частиною 3 статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2)визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3)визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних;4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до ч. 1 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 38 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Згідно з нормами ст.27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла «Перелік вкладників» (додаток 9) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).
У відповідності до п. 6 Розділу ІІІ Положення протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Пунктами 2,3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи:
1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду;
3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру;
4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
При цьому, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
Як встановлено під час розгляду справи, наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. від 16.09.2015 № 813 застосовано наслідки нікчемності до договорів банківських вкладів (депозитів) згідно переліку, в т.ч. й до договору банківського вкладу (депозиту) №002-20660-200215 від 20.02.2015 року.
З матеріалів справи вбачається, що договір банківського вкладу (депозиту) №002-20660-200215 від 20.02.2015 року, визнано Уповноваженою особою нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, а саме через те, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок перерахування коштів на вкладний рахунок іншою фізичною особою з метою створення штучного зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування коштів за рахунок держави.
А тому відповідач вважає, що, укладаючи такий договір банківського вкладу (депозиту) банк надав кредитору переваги (пільги), прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку.
Проте, при укладанні договору банківського вкладу (депозиту) №002-20660-200215 від 20.02.2015 року додаткових пільг чи переваг надання Банком кредитору або вкладнику судом не встановлено, а тому суд вважає безпідставним посилання відповідача на п. 7 ч. 3ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як встановлену підставу визнання договору банківського вкладу нікчемним. При цьому, суд наголошує, що питання гарантування виплати відшкодування за договором банківського вкладу це гарантований Законом обов'язок держави.
Крім того, визнаючи договір банківського вкладу (депозиту) №002-20660-200215 від 20.02.2015 року нікчемним, представник відповідача посилався на незаконність зарахування вкладу на рахунок позивача шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи. Вказані доводи суд також вважає необґрунтованими, оскільки ні Законом України "Про банки і банківську діяльність" або іншими нормативно-правовими актами не передбачена заборона вчинення вищевказаних дій.
Вищезазначене спростовує висновок Уповноваженої особи про правомірність визнання договору банківського вкладу (депозиту) №002-20660-200215 від 20.02.2015 року нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Також, відповідачем не надано доказів наявності інших підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, внаслідок яких правочин позивача з АТ "Дельта Банк" є нікчемним.
Водночас, частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частинами 1 та 2 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Крім того, ч. 3 ст. 228 ЦК України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу; відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави, а в силу положень ч. 3 ст. 228 ЦК України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
Відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу сторонами під час розгляду справи надано не було.
Таким чином, суд приходить до висновку, що наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» №813 від 16.09.2015 року «Щодо заходів, повязаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» (з урахуванням внесених змін) в частині визнання нікчемним Договору №0002-20660-200215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях від 20.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) і Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову у вказаній частині.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, суд зазначає, що чинним законодавством не передбачена можливість включення особи до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду після складення та затвердження такого Переліку вкладників.
При цьому, відповідно до пункту 12 р. ІІ Положення №14 протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.
Крім того, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Наведене в сукупності свідчить, що після складення та затвердження Переліку вкладників та передачі уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду, уповноважена особа Фонду не має права вносити зміни до Переліку вкладників, а має право лише надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників.
Зазначене вказує на те, що позивачем в частині позовних вимог щодо зобов'язання Уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки після складення та затвердження переліку вкладників можливим є лише надання Уповноваженою особою Фонду додаткової інформації про вкладників до Фонду.
Вирішуючи позовну вимогу позивача щодо зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 (ІПННОМЕР_1), суд зазначає наступне.
Пунктом шостим розділу ІІІ Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Виходячи з системного аналізу вказаних нормативно-правових актів, суд дійшов до висновку про те, що надання Уповноваженою особою додаткової інформації про вкладника на підставі п. 6 р. ІІІ Положення № 14, є підставою для включення такого вкладника до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
З огляду на викладене, суд вважає, що вищевказана вимога позивача підлягає задоволенню.
Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого рішення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства, суд приходить до висновку про необхідність стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь позивача судовий збір у розмірі 1102, 40 грн.
Керуючись вимогами 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» №813 від 16.09.2015 року «Щодо заходів, повязаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» (з урахуванням внесених змін) в частині визнання нікчемним Договору №0002-20660-200215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях від 20.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) і Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1).
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 102,40 грн. (одна тисяча сто дві гривні сорок копійок).
5. У решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі до Київського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги на рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 295 КАС України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Н.Г. Вєкуа