ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
27 грудня 2017 року м. Київ№ 826/7187/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кармазіна О.А., суддів Катющенка В.П. та Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доДержавного виконавця відділу примусового виконання рішень Єжова Максима Валерійовича Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування постанови від 26.06.2015 р. ВП №42622813визнання протиправним та скасування постанови від 26.06.2015 р. ВП №42622813
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову ВП 42622813 від 26.06.2015 про закриття виконавчого провадження, яка прийнята головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжовим Максимом Валерійовичем та просить зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження.
Копія оскаржуваної постанови наявна у матеріалах справи (а.с.116).
У позові зазначається, що Європейським судом з прав людини 13.02.2014 на користь позивача прийнято рішення, відповідно до якого протягом 3-х місяців держава - відповідач має забезпечити виконання рішення національного суду, ухваленого на користь заявника, які підлягають виконанню та сплатити 2000 євро кожному заявнику. На виконання цього Рішення було відкрито виконавче провадження та частково виконано Рішення - сплачено справедливу сатисфакцію у розмірі 2000 євро. Однак, відповідачем не було забезпечено виконання рішення національного суду від 24.02.2011 - постанова Оболонського районного суду м. Києва.
Після цієї виплати 26.06.2015 державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, але, як зазначає позивач, про це йому не повідомив, постанову на його адресу не надіслав.
Враховуючи те, що Рішення Суду повністю не виконано та посилаючись на положення Закону України «Про виконавче провадження», позивач просить задовольнити позов.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд.
На підставі розпорядження керівника апарату суду про повторний автоматичний розподіл судових справ від 10.10.2017 року №6264 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу повторно автоматично розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А.
Ухвалою від 07.11.2017 справу прийнято до провадження судді Кармазіна О.А. та призначено до судового розгляду у складі колегії суддів на 27.11.2017.
Враховуючи клопотання позивача (а.с. 127, 134) про розгляд справи за його відсутності та клопотання відповідача (а.с. 27) на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.
Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція КАС України, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень пункту 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.
Під час розгляду справи встановлено, що позивач звертався до суду з аналогічним позовом, з тих же підстав та про той же предмет спору.
Так, як вбачається з постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2017 у справі № 826/6322/16 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжова Максима Валерійовича, в якому просив: визнати незаконною та скасувати постанову ВП № 42622813 про закриття виконавчого провадження від 26.06.2015 р. головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжова Максима Валерійовича та зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Єжова Максима Валерійовича відновити виконавче провадження ВП № 42622813.
Як зазначено у судовому рішенні, позовні вимоги мотивовані тим, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не було в повному обсязі виконано рішення Європейського суду з прав людини. В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити, оскільки вважають, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження є протиправними, позаяк виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання рішення суду. Позивач вважає, що сплатити лише справедливу компенсацію моральної шкоди не означає виконання рішення в цілому. Між тим державним виконавцем не було вжито належних дій щодо виконання рішення суду.
Відповідно до зазначеної постанови у задоволенні позову відмовлено.
Відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 року зазначена постанова суду першої інстанції залишена без змін, а відтак набрала законної сили.
З матеріалів справи № 826/7187/16 (а.с. 116) та судових рішень у справі № 826/6322/16 вбачається, що в обох випадках предметом оскарження була постанова державного виконавця від 26.06.2015 про закінчення виконавчого провадження. В обох випадках заявлено ті самі вимоги до державного виконавця. Із зазначених матеріалів і рішень вбачається, що позови заявлені з тих самих підстав.
У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі.
Керуючись положеннями п. 4. ч. 1 ст. 238, п. 10 ч. 1 ст. 4, ст. 248, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Закрити провадження у справі.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Звернути увагу позивача, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Головуючий суддя О.А. Кармазін
Судді: В.П. Катющенко
Т.О. Скочок