Справа №521/18683/17
Провадження №2/521/5782/17
21 грудня 2017 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Поліщук І.О.,
при секретарі - Святецької І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
Представник ПрАТ СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, збільшивши який просить суд стягнути з відповідачки суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 12 495,91 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 гривень, а також витрати за публікацію за оголошення в газеті на відповідачу у розмірі 160,00 гривень. В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилається на те, що 25.08.2015 року між АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» (який 04.04.2017 року був перейменований на ПрАТ СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП») та Автогосподарством ГУМВС в Одеській області було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів посвідчений полісом № АЕ/3552970 предметом якого є захист майнових інтересів, пов'язаних із відшкодуванням шкоди, завданої третім особам за наслідками настання цивільно-правової відповідальності водія, який перебував за кермом транспортного засобу, а саме: т/з «Toyota» д/н 161738. 11.02.2016 року в м. Одеса, вул. Гайдара відбулася ДТП за участю т/з «Toyota» д/н 161738 під керуванням ОСОБА_1 та т/з «Ford Scorpio» д/н 13411ХА під керуванням ОСОБА_2. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 22.03.2016 року відповідачку було визнано винною. Для реалізації належного права на відшкодування понесених матеріальних збитків за наявності укладеного договору обов'язкового страхування, власник пошкодженого автомобіля звернувся до АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» із повідомленням про настання ДТП та потім із заявою на виплату заявою про виплату страхового відшкодування, вартість якого склала 12 495,91 гривень, яка була перерахована потерпілій особі. Відповідачем не було виконано обов'язку щодо своєчасного повідомлення про настання страхового випадку та не надано АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» письмового повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, та у зв'язку з виконанням обов'язків за вищенаведеним добровільного відшкодування шкоди, у АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» виникло право регресної вимоги до водія ОСОБА_1 про погашення понесених матеріальних збитків.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій вказав, що позов підтримує в повному обсязі, просить розглянути справу в його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України.
За таких обставин суд, зі згоди представника позивача, ухвалює заочне рішення, згідно до ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 25.08.2015 року між АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» (який 04.04.2017 року був перейменований на ПрАТ СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП») та Автогосподарством ГУМВС в Одеській області було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів посвідчений полісом № АЕ/3552970 предметом якого є захист майнових інтересів, пов'язаних із відшкодуванням шкоди, завданої третім особам за наслідками настання цивільно-правової відповідальності водія, який перебував за кермом транспортного засобу, а саме: т/з «Toyota» д/н 161738.
04.04.2017 р. на чергових загальних зборах акціонерів Приватного акціонерного товариства АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» було прийнято рішення про перейменування Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» на Приватне акціонерне товариство «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП».
З Постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 22.03.2016 року вбачається, що 11.02.2016 року приблизно о 07 годині 05 хвилин водій ОСОБА_1, керуючи службовим автомобілем «Toyota Prius» д/н 1738, рухаючись у м. Одесі по вул. 25-ї Чап. Дивізії, під час зміни напрямку руху (повороту ліворуч на вул. Гайдара), не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався по вул. 25-ї Чап. Дивізії в напрямку вул. Іцхака Рабіна. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Малиновського районного суду м. Однеси від 22.03.2016 року притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає в АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 275,60 гривень. (Отримувач коштів: УК у місті Одесі/Малиновський район/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38016923; банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО): 828011; рахунок отримувача: 31216206700007; код класифікації доходів бюджету: 22030101; найменування класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).
Відповідно до ст. 61 ЦК України постанова по справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.
У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2Пта який звернувся до позивача з заявою на виплату страхового відшкодування.
На підставі проведеного огляду пошкодженого автомобіля НОМЕР_1 та здійснення оцінки нанесеної матеріальної шкоди, між АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» та власником пошкодженого автомобіля було узгоджено, що сума страхового відшкодування складатиме в розмірі 12495,91 гривень, яка була перерахована ОСОБА_2, що підтверджується платіжним дорученням №1440 від 21.04.2016 року. Таким чином до позивача перейшло право вимоги щодо відшкодування понесених матеріальних збитків, у зв'язку із настанням цивільно-правової відповідальності за полісом № АЕ/3552970.
Відповідачем не було виконано обов'язку щодо своєчасного повідомлення про настання страхового випадку та не надано АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» письмового повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка. У зв'язку з виконанням обов'язків за вищенаведеним добровільного відшкодування шкоди, у АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ» виникло право регресної вимоги до водія ОСОБА_1 про погашення понесених матеріальних збитків.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
З огляду на зазначені положення статті 509 та з урахуванням приписів статей 11, 22, 23, 599, 1166-1168 ЦК України факт завдання фізичній особі шкоди каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах із особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Так, відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Регрес у правовідносинах страхування характеризується тим, що страховик одержує право стягнути суму виплаченого відшкодування не лише з третьої особи, а й із самого страхувальника. Право страховика на пред'явлення регресної вимоги передбачене, зокрема,Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто виникає з правовідносин страхування відповідальності.
Разом з тим згідно з підпунктом ґ підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону встановлено, що учасники ДТП зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про настання ДТП. Якщо ці особи з поважних причин не могли виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.
Право подати регресний позов до самого страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, виникає у страховика лише з припиненням основного деліктного зобов'язання за фактом здійснення ним виплати страхового відшкодування на користь сторони потерпілого - кредитора в деліктному зобов'язанні.
У справі, що переглядається, спір виник між страховою компанією та водієм забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля та договором добровільного відшкодування шкоди, а саме щодо застосування до таких правовідносин положень статті 1191 ЦК України, статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Позивачем 07.09.2017 року було направлено на адресу відповідача листа-вимогу №1171 про добровільне відшкодування збитків в порядку регресу пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, на яке останній не відреагував.
На підставі наведеного, вважаючи доведеним наявність у позивача права на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу, на період розгляду справи відповідачем шкода не відшкодована суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування, тому позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно до ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцемзнаходження, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 гривень 00 копійок та витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 120,00 гривень підлягають стягненню з відповідача на користь позивача - Приватне акціонерне товариство «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП».
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 258-259, 268, 280-285 ЦПК України ЦПК України, ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, Законом України «Про страхування», суд -
Позов Приватного акціонерного товариства Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Приватного акціонерного товариства Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» (п/р 265093052, в АТ «ОСОБА_3 Аваль» у м. Києві, МФО 380805, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 311348801133) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 12 495 (дванадцять тисяч чотириста дев'яносто п'ять) гривень 91 копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Приватного акціонерного товариства Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» (п/р 265093052, в АТ «ОСОБА_3 Аваль» у м. Києві, МФО 380805, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 311348801133) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок та витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачки у розмірі 160 (сто шістдесят) гривень 00 копійо к.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області в загальному порядку в тридцятиденний термін.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду виготовлено 21 грудня 2017 року.
Головуючий: